Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Закон заперечення заперечення

Читайте также:
  1. III. ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО
  2. IX.3.Закономерности развития науки.
  3. VI. ЗНАЧЕНИЕ ЗАКОНА
  4. VI. Моисей, Законодатель
  5. VII. Одобрение Закона о Конституционном Суде РФ в Совете Федерации (12 июля 1994 г.).
  6. VIII. Ситрей Тора – Тайны Закона
  7. А беззакония будут заглажены, придет вечная праведность, все видения и пророчества сбудутся, и

Закон заперечення заперечення відображає об’єктивний закономірний зв’язок, спадкоємність між тим, що запер. і тим, що заперечує. Гегель є автором цього закону діалектики, сформулювавши його як закон мислення, пізнання. Поняття, за Гегелем, є єдністю буття і сутності. Сутність – заперечення буття. Поняття – друге запереченя або заперечення заперечення. Буття – це те, що є, що існує; сутність – це “зняте”, розкрите буття, тому воно є його першим запереченням. Поняття – синтез того й іншого буття і сутності, тому воно є другим запереченням або заперечення заперечення. Гегель оперував цими поняттями тільки щодо логіки, прроцесу мислення. Справді, Гегель використовував поняття заперечення заперечення насамперед як категорії діалектичної логіки. Особливості закону випливають із сутнісних, суперечливих елементів зв’язку старого і нового, їхньої спадкоємності. Цей закон виявляється в повному своєму обсязі лише в тому разі, коли відбувається повний цикл розвитку, коли мають місце три ступені в процесі розв-ку. Одже особливостями даного закону є те, що він здійснює свої оберти, коли є повний цикл. І нарешті, закон заперечення заперечення дає теоретичне уявлення про поступальних характер розвитку.

Є три різні точки зору на цей закон: 1. Закон заперечення заперечення – основний закон діалектики, і тому він має характер всезагальності, тобто діє в різних сферах дійсності. 2. Так це закон діалектики. Але він не має статусу всезагального, бо є речі, в розв. яких важко уявити друге заперечення, або та кий закон не є всезаг., оскільки він проявляється сише у процесах розв. по прогресу і не охоплює руху по регресу. 3. Даний закон може бути тільки законом суб’єктивної діалектики, діалектичної логіки, як у Гегеля.

Закон з.з., як і інші закони діалектики, є законом будь-якого розвитку, будь-якого руху взагалі і не лише за прогресивною лінією, а й регресивною.

Закон заперечення заперечення характеризує напрям і форму розвитку, єдність поступовості і наступності, виникнення нового і відносне повторення певних моментів старого.

В структуру цього закону входять категорії: метафізичне, діалектичне та заперечення заперечення.

Діалектичне заперечення — це такий перехід від старої якості до нової, за якого певні сторони, елементи змісту і функції старої якості входять у перетвореному вигляді у зміст нової якості. Діалектичне заперечення — це не голе, повне знищення речі, а її перетворення у нову із збереженням і перетворення деяких рис старої якості, він свідчить про те, що між новим і старим існує зв'язок. Діалектичне заперечення включає у себе три моменти: 1) руйнацію, подолання старого; 2) збереження елементів старого; 3) конструювання, утворення нового.

Метафізичне заперечення акцентує основну увагу на моменті зникнення старого і практично ігнорує процеси збереження і творення нового. Внаслідок цього метафізичне заперечення виходить з того, що заперечити означає відкинути, знищити.

Заперечення заперечення фіксує той процес, що процес розвитку розпочинається з першого заперечення старого, яке, в свою чергу, через певний час заперечується іншим новим, що і є запереченням вихідного заперечення.


 


Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 257 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Поняття методу. Загальнонаукові і спеціальні методи наукового пізнання | Методи емпіричного і теоретичного пізнання. | Наука як феномен культури і об'єкт філософського дослідження. Специфіка і основні функції науки. | Цивілізаційна і формаційна концепції суспільного розвитку | Поняття природи у філософії. Природа і суспільство. | Людська діяльність. Структура людської діяльності. | Соціальна структура суспільства. Класи як важливий елемент соціальної структури. | Екологічні проблеми сучасної цивілізації. | Культура як предмет філософського осмислення | Проблема цінностей у філософії |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання, їх відмінність і взаємозумовленість| Федор Христофорович Граль

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)