Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Основи кінематики

Читайте также:
  1. А). Основи зустрічного бою роти
  2. А). Основи маршу взводу
  3. А). Основи маршу відділення
  4. А). Основи маршу роти
  5. Етапи та основи стратегії переговорів.
  6. З. ОСНОВИ БОЙОВОГО ВИКОРИСТАННЯ ПІДРОЗДІЛІВ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК
  7. Загальні основи операцій банків з платіжними картками

 

Кінематика – це розділ механіки, який вивчає рух тіл через фізичні величини, що визначають просторові переміщення тіл, без урахування сил, що його спричинюють.

Механічний рух – це зміна положення тіла у просторі з часом.

Тіло відліку – це будь-яке фізичне тіло, відносно якого фіксується зміна положення інших тіл. Систему координат, як правило, зв’язують із тілом відліку. Рухоме тіло характеризується зміною положення в просторі відносно тіла відліку, тобто зміною його координат у просторі.

(2.1)

Тіло відліку, система координат і годинник у сукупності називають системою відліку.

Уявна лінія, в кожній точці якої послідовно побувало тіло під час свого руху, називається траєкторією руху.

За формою траєкторії механічні рухи бувають прямолінійними, коли траєкторія – пряма лінія, і криволінійними, коли тіло рухається за довільною кривою.

За певних умов розмірами фізичних тіл можна знехтувати і представляти їх як матеріальну точку. Матеріальна точка – це умовне тіло, яке не має розмірів і визначає положення реального тіла в просторі координатами цієї точки.

Шлях – це довжина траєкторії, яку описує тіло або матеріальна точка за певний інтервал часу. Пройдений шлях – це довжина дороги l вздовж траєкторії. Напрямлений відрізок прямої, що сполучає початкове положення тіла з наступним, називається переміщенням ().

Рівномірний прямолінійний рух – це коли тіло, рухаючись вздовж прямої, за будь-які рівні проміжки часу здійснює однакові переміщення.

Швидкість тіла визначає здійснене ним переміщення за одиницю часу, тобто . (2.2)

Рівняння рівномірного прямолінійного руху: .

Система відліку, яку зв’язують із тілом, що в даній ситуації вважається нерухомим (Земля, населений пункт...), називають нерухомою. З іншими тілами, що рухаються в нерухомих системах відліку рівномірно і прямолінійно, пов’язують рухомі системи відліку.

Закон додавання швидкостей – швидкість тіла відносно нерухомої системи відліку дорівнює векторній сумі швидкості тіла відносно рухомої системи відліку і швидкості самої рухомої системи відліку відносно нерухомої. Рух тіла у рухомій системі відліку називають відносним, а рух самої рухомої системи відліку відносно нерухомої є переносним.

Швидкість тіла в даний момент часу називається миттєвою.

Середня швидкість характеризує нерівномірний рух за весь час руху. Середня швидкість:

1) це векторна величина, що визначається здійсненим переміщенням:

; (2.3)

2) це скалярна величина, що визначається пройденим шляхом:

. (2.4)

Миттєва швидкість – векторна величина, яка визначає напрям і значення швидкості нерівномірного руху в даній точці траєкторії.

Рівноприскорений рух – це не рівномірний рух, під час якого швидкість змінюється однаково за рівні інтервали часу.

Прискорення – це векторна фізична величина, що дорівнює відношенню зміни миттєвої швидкості тіла до інтервалу часу, протягом якого відбулася така зміна: , (2.5)

де – початкова швидкість тіла; – його кінцева швидкість; – інтервал часу, протягом якого ця зміна відбувалася.

Рівняння миттєвої швидкості для рівноприскореного руху:

. (2.6)

. (2.7)

Рівняння прямолінійного руху: . (2.8)

Вільне падіння () – це рух тіла лише під дією притягання Землі без інших сторонніх впливів на нього. Г. Галілей експериментально встановив, що прискорення вільного падіння не залежить від маси тіл і є сталою величиною.

Криволінійний рух – це послідовні ділянки траєкторії руху тіла по колу.

Період обертання – це час, протягом якого тіло робить один повний оберт по колу, а коли тіло робить обертів, то . (2.9)

Кутова швидкість: . (2.10)

Лінійна швидкість тіла, що рівномірно обертається по колу, весь час змінюється за напрямом і в будь-якій точці траєкторії напрямлена по дотичній до дуги цього кола. (2.11)

Під час рівномірного руху по колу виникає доцентрове прискорення внаслідок зміни напряму швидкості. (2.12)


Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 195 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: РАСПИСАНИЕ* Февраль 2015 | Основи статики | Закони збереження в механіці | Механічні коливання і хвилі. Елементи акустики | Приклади розв’язування типових задач з механіки | Добірка фізичних задач з механіки 1 страница | Добірка фізичних задач з механіки 2 страница | Добірка фізичних задач з механіки 3 страница | Добірка фізичних задач з механіки 4 страница | Добірка фізичних задач з механіки 5 страница |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Методичні рекомендації до оформлення і виконання розрахунково-графічних робіт з фізики| Основи динаміки

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)