Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вирішення земельних спорів – це спосіб захисту суб’єктивних прав і законних інтересів землекористувачів і власників земельних ділянок.

Читайте также:
  1. Вирішення тестів (різної складності) для перевірки знань
  2. Відчуження земельних ділянок, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.
  3. Державна реєстрація іноземних інвестицій та державні гарантії їх захисту.
  4. Дослідження життєздатності альтернатив вирішення проблеми створення
  5. З метою забезпечення сприятливого та стабільного інвестиційного режиму держава встановлює державні гарантії захисту інвестицій.
  6. За описом. Цей спосіб використовується для визначення якості товарів з індивідуальними ознаками, наприклад фруктів. У контракті докладно описуються усі властивості товару.

Під земельним спором слід розуміти конфлікт навколо суб’єктивного права на земельну ділянку фізичної або юридичної особи, яка на законних підставах користується цією ділянкою. Однією з сторін такого спору виступає, як правило, суб’єкт, який набув права безпосередньої експлуатації корисних властивостей земельної ділянки згідно з її цільовим призначенням. Предметом земельного спору є дійсне або передбачуване право особи на конкретну земельну ділянку.

До земельних спорів належать у першу чергу конфлікти, пов’язані з реалізацією, здійсненням землекористувачами належних їм прав. Серед них спори, що виникають у зв’язку з:

▪ наданням або вилученням земельних ділянок;
▪ неможливістю або обмеженням належної експлуатації земельних ділянок за цільовим призначенням;
▪ володінням земельними ділянками (наприклад, неправомірним зайняттям земельної ділянки);
▪ належністю земельних ділянок тощо.

Згідно зі ст. 158 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ), земельні спори у позасудовому порядку вирішуються органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори в межах населених пунктів стосовно меж земельних ділянок, які перебувають у власності та користуванні громадян, і дотримання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування районів у містах.

Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів вирішують земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель і земельних сервітутів.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування або органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, спір вирішується судом.

Відповідно до ст.159 ЗКУ, земельні спори розглядаються органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів і органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї зі сторін у місячний термін від дня подання заяви.

Зазначена мотивована заява з чітко сформульованими вимогами є підставою для порушення провадження з вирішення земельного спору.

Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.

Відсутність однієї зі сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.

У рішенні органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів визначається порядок його виконання.

Рішення передається сторонам у 5денний термін від часу його прийняття.

Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами цієї справи, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань і доказів іншої сторони, одержувати копію рішення стосовно земельного спору і, в разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його (ст.160 ЗКУ).

Крім цього, сторони мають право бути своєчасно повідомленими про час і місце розгляду справи, давати офіційну згоду на розгляд спору за її відсутності, вимагати від вищого органу або суду призупинення виконання рішення чи продовження терміну його виконання та інші.

Згідно зі ст.161 ЗКУ, рішення відповідних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів місцевого самоврядування стає чинним від моменту його прийняття. Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їхнє виконання.

Виконання рішень за земельними спорами здійснюється органом, який прийняв це рішення. Виконання рішення не звільняє порушника від відшкодування збитків або втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва через порушення земельного законодавства.

Виконання рішення щодо земельних спорів може бути призупинено або його термін може бути продовжений вищим органом або судом.


Дата добавления: 2015-08-09; просмотров: 141 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Проблеми правового регулювання припинення прав на землю в Україн | Відчуження земельних ділянок, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності. | Порядок встановлення земельних сервітутів. | Право загального землекористування - перспективи правового регулювання | Стадії здійснення державного контролю за використанням та охороною земель | Правові наслідки виявлення порушень законодавства у разі здійснення державного контролю за використанням та охороною земель | Проблеми, встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень. | Проблеми підвідомчості земельних спорів. | Особливості складу земель сільськогосподарського призначення. | Актуальні проблеми запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Стаття 155. Відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за видання актів, які порушують права власників земельних ділянок| Юридичне обслуговування підприємств, установ, організацій

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)