Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Маргінальність, її сутність та зміст.

Читайте также:
  1. Маргінальність, її сутність та зміст
  2. Різноманітність і сутність глобальних проблем сучасності: філософський аналіз.
  3. Сутність та походження свідомості. Сучасні концепції свідомості.

 

1. Зміст та сутність поняття “соціальна мобільність”

 

Непорушність ієрархічної структури суспільства не означає відсутності усередині її якого-небудь руху. На різних етапах можливо різке збільшення одного й скорочення іншого шару, що неможливо пояснити природним приростом населення — відбувається міграція окремих індивідів по вертикалі. Ці пересування по вертикалі при збереженні самої стратифікаційної структури розглядають як соціальну мобільність (саме поняття «соціальна мобільність» значно ширше й включає також горизонтальні переміщення індивідів і груп — перехід їх в інші, але рівні по статусі професійні спільності, територіальні переміщення у вигляді міграції населення).

Групова мобільність, вносить у стратифікаційну структуру більші зміни, нерідко впливає на співвідношення основних соціальних шарів і пов'язана з появою нових груп, чий статус перестає відповідати сформованій системі ієрархії. До середини XX в, такою групою стали керуючі, менеджери великих підприємств. Не випадково на базі узагальнення ролі, що змінилася, керуючих у західній соціології складається концепція «революції менеджерів» (Дж. Бернхейм), відповідно до якої адміністративна страта починає відігравати вирішальну роль не тільки в економіці, але й у соціальному житті, доповнюючи й навіть іноді витісняючи клас власників.

Групові переміщення по вертикалі особливо інтенсивні в часи структурної перебудови економіки. Поява нових престижних, високооплачуваних професійних груп сприяє масовому пересуванню по ієрархічній градації.

Падіння соціального статусу професії, зникнення деяких професій провокують не тільки рух униз, але й поява маргінальних шарів, що поєднують осіб, що втрачають звичне положення в суспільстві, що втрачають досягнутий рівень споживання. Відбувається розмивання соціокультурних цінностей і норм, що раніше спаювали людей і їхнє стійке місце в соціальній ієрархії.

У періоди гострих соціальних катаклізмів, корінної зміни соціально-політичних структур може відбутися майже повне відновлення вищих класів суспільства. Така кардинальна заміна соціального складу вищого шару суспільства протікає в обстановці крайнього протистояння й твердої боротьби.

Економічні кризи, що супроводжуються падінням рівня матеріального добробуту широких мас, ростом безробіття, різким збільшенням розриву в доходах, стають першопричиною чисельного росту найбільш знедоленої частини населення, завжди складучої основу піраміди соціальної ієрархії. У таких умовах переміщення по спадній лінії охоплює не одинаків, а цілі групи, і може бути тимчасовим або здобувати сталий характер. У першому випадку соціальна група вертається на звичне місце в міру подолання економічних труднощів, у другому випадку група міняє свій соціальний статус і вступає в складний період адаптації до нового місця в ієрархічній піраміді.

Масові групові переміщення по вертикалі зв'язані, по-перше, із глибокими серйозними змінами в соціально-економічній структурі суспільства, що обумовлюють появу нових класів, соціальних груп, що прагнуть до завоювання свого місця в соціальній ієрархії; по-друге, зі зміною ідеологічних орієнтирів, систем цінностей, політичних пріоритетів - у цьому випадку спостерігається рух нагору тих політичних сил, які змогли вловити зміни в умонастроях, орієнтаціях і ідеалах населення, відбувається хвороблива, але неминуча зміна політичної еліти; по-третє, із разбалансіровкою механізмів, що забезпечують відтворення стратифікаційної структури суспільства. Механізми інституалізації, легітимації й хабітуалізації перестають функціонувати в повному обсязі в силу радикальних змін, що відбуваються в суспільстві, росту конфліктності й соціальної невизначеності.

Переміщення в економічній, політичній і професійно-статусній ієрархії відбуваються, як правило, одночасно або з невеликим розривом у часі. Причина цього - взаємозалежність факторів, їх викликаючих: зміни в соціально-економічній структурі визначають зрушення в масовій свідомості, а поява нової системи цінностей відкриває дорогу для легітимації соціальних інтересів, запитів і домагань груп, що орієнтуються на них.

 


Дата добавления: 2015-08-03; просмотров: 87 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Безлічі | Контактні соціальні спільності | Типу ідентифікації із групою. | Функції й структурні елементи основних інститутів суспільства | Особистість в системі соціальних взаємодій | Соціальна роль як поведінкова характеристика | Соціальна диференціація й соціальна нерівність | Соціальний простір | Підстави соціальної стратифікації | Профіль стратифікації |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Механізми легітимації нерівності| Індивідуальна соціальна мобільність

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)