Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

По Леонтьеву).

Читайте также:
  1. По А.Н. Леонтьеву).

Опосредованное запоминание

1. Запропонована A. Р. Лурія і Л. С. Виготським, розроблена і апробована А. Н. Леонтьєвим.

2. Спрямованість: Застосовується для дослідження пам'яті, але виявилася також дуже продуктивної для аналізу особливостей асоціації хворих, тобто для характеристики мислення. Схожа на піктограму, відрізняється більшою доступністю для малограмотних хворих.

3. Опис процедури проведення тесту: Для проведення експерименту необхідно мати набори зображень предметів (картинки) і набори слів. Перед хворим розкладають рядами всі 30 карток серії в будь-якому порядку, але так, щоб усі вони були видні йому. Ось, наприклад, перше слово, яке потрібно запам'ятати - дощ. Тут дощ ніде не намальований, але можна вибрати картку, яка допоможе запам'ятати це слово». Коли хворий вибрав картку, її відкладають убік і запитують: «Як ця картка нагадає про дощ?». Якщо хворий приступає до роботи неохоче, то такі питання можна задавати, починаючи з третього або четвертого слова. Всі відібрані картки відкладають убік. Через 40 хвилин або годину, тобто перед кінцем дослідження, після тою як пророблені небудь інші експерименти, хворому показують по одній ці картки в перемішаному порядку, просять пригадати, для якого слова ця картка була відібрана, і обов'язково запитують, як вдалося пригадати або чим ця картка нагадала задане слово.

4. Інструкція: «Вам потрібно буде запам'ятати ряд слів. Для того щоб легше було запам'ятовувати слова, потрібно кожен раз, коли я назву слово, вибрати яку-небудь одну з карток, таку, щоб вона допомогла згадати задане слово.

5. Стимульний матеріал: Набір карток третьої серії: диван, гриб, корова, умивальник, стіл, гілка суниці, ручка для пір'я, літак, географічна карта, щітка, лопата, граблі, автомобіль, дерево, лійка, будинок, квітка, зошити, телеграфний стовп, ключ, хліб, трамвай, вікно, стакан, постіль, екіпаж, настільна електрична лампа, картина в рамі, поле, кішка.

Слова для запам'ятовування в третій серії: світло, обід, ліс, учіння, молоток, одяг, поле, гра, птах, кінь, урок, ніч, миша, молоко, стілець.

Четверта серія кілька важче, але й цікавіше для виявлення особливостей мислення.

Набір карток четвертої серії: рушник, стілець, чорнильниця, велосипед, годинник, глобус, олівець, сонце, чарка, обідній прибор, гребінець, тарілка, дзеркало, пір'я (2 штуки), піднос, будинок - булочна, фабричні труби, глечик, паркан, собака, дитячі штанці, кімната, шкарпетки і черевики, складаний ніж, гусак, вуличний ліхтар, кінь, півень, чорна дошка (шкільна), сорочка.

Слова для запам'ятовування четвертої серії: дощ, збори, пожежа, день, бійка, загін, театр, помилка, сила, зустріч, відповідь, юре, свято, сусід, праця.

6. Обробка та інтерпретація результатів: Дослідження А. Н. Леонтьєва напрямком на зіставлення безпосереднього і опосередкованого запам'ятовування у дітей різного віку та дорослих. Індивідуальні особливості досліджуваних за допомогою цієї методики їм не вивчалися. У наведених ним окремих протоколах дослідження видно варіанти індивідуальних відмінностей у способах виконання завдань, проте конкретні ознаки патології пам'яті і мислення що були предметом дослідження. Тим часом методика дуже продуктивна. Як правило, виконання цього завдання дуже легко. Абсолютно неважливо, яку саме картку вибере досліджуваний; зв'язок між словом і карткою може носити і суто особистий характер.

Так, наприклад, для запам'ятовування слова «молоко» досліджуваний може вибрати малюнок корови, так як корова дає молоко. Він може вибрати і хліб, так як хліб їдять з молоком, і склянка, так як в нього можна налити молоко. Нарешті, хворий може вибрати, бути може, і незрозумілий для експериментатора про раз дерева, але пояснити, що дерево нагадує йому про сільське життя, а будучи в селі, він завжди пив молоко.

Тут немає правильного чи неправильного вибору, важливо лише те, що досліджуваний встановив змістовну смислове зв'язок між заданим для за поминання словом і зображеним на картці.

Недоумкуваті хворі, навіть якщо вони зрозуміли інструкцію, відчувають труднощі у встановленні більш складних, опосередкованих зв'язків. Так, наприклад, порівняно легко вибравши для запам'ятовування слова «ліс» - гілку Земляники, вони ніяк не можуть вибрати картинку для слова «ніч» або «гра». Крім того, слабоумство (вроджене або придбане) проявляє себе також у тому, що хворому недоступний процес опосередкування; коли йому врешті досвіду показувала картку і запитують про те, що він повинен був по ній запам'ятати, хворий просто називає картку. Пригадування по асоціації виявляється для нього процесом недоступним. Нерідко ті ж хворі, що не запам'ятали жодного заданого їм слова і обмежилися називанням відібраних кар точок, щодо краще повторюють слова при заучуванні їх на слух (див. методику заучування 10 слів). При Корсаковському синдромі зв'язку можуть бути встановлені адекватно, але повністю забуті до Моменту відтворення.

На противагу такому забуванню для деяких хворих характерна різко виражена непродуктивність асоціацій. Так, хвора на шизофренію в дефектному стані, бухгалтер за професією, не могла ні до одного слова знайти підходящої картки. До слова ««збори»вона з великими труднощами вибирає собаку і пояснює це тим, що на літеру«С»- обидва слова. Щоб запам'ятати слово «пожежа», вона шукає слово на букву «ж», а потім болісно коливається - взяти стілець або олівець. Для слова «бійка» бере шкарпетки, виправдовуючи свій вибір перед експериментатором тим, що можна адже будь-яку картку взяти, аби вона допомогла запам'ятати. Для запам'ятовування слова «день» обирає дитячі штанці. Кілька зв'язків встановлює щодо адекватно, але, щоб запам'ятати слово «горе», після тривалих сумнівів, заявляючи, що не знає, що б їй вибрати, - бере тарілку. Такі «порожні», беззмістовні зв'язку свідчать про вихолощеність, непродуктивності мислення хворий.

Поряд з вихолощені спостерігаються іноді асоціації по випадкових елементів форми малюнка. Так, наприклад, для слова «дощ» хворий вибирає гребінець, так як у неї такі ж рівні смужки, які утворюються при падінні дощу. Для запам'ятовування слова «ніч» він вибирає квітка, тому що він зображений художником на чорному тлі.

 


Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 104 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Основные выводы по сегменту| Теоретическое обоснование

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)