Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Нові лікарські форми. Загальна характеристика та класифікація

Читайте также:
  1. I. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА УЧЕБНО-ОЗНАКОМИТЕЛЬНОЙ ПРАКТИКИ
  2. I. Характеристика проблемы
  3. I. Характеристика проблемы, на решение которой направлена подпрограмма
  4. I. Характеристика проблемы, на решение которой направлена Программа
  5. I. Характеристика проблемы, на решение которой направлена Программа
  6. I.8.3. Характеристика клеточного воспалительного ответа
  7. II.1 Виды ценных бумаг и их характеристика

Вибір лікарської форми, шляхи її введення в орга­нізм — важливе завдання фармакотерапії. Неправильно вибрана лікарська форма може стати причиною підвищення або ослаблен­ня її активності чи навіть повної неефективності. У 54 % випад­ків відмова хворого від приймання ліків зумовлена незручним способом уведення. Це примушує лікаря розширити арсенал лі­карських форм, що використовуються, та враховувати кожну кон­кретну ситуацію при призначенні способу введення. На сьогодні перед фармацевтичною промисловістю стоїть задача урізноманіт­нити випуск ГЛЗ і розширити можливості лікаря у виборі необ­хідної лікарської форми.

Традиційні лікарські форми (таблетки, мазі, супозиторії, роз­чини для ін'єкцій, порошки та інші) зараз поступаються місцем перед новими лікарськими формами, які доставляють біологічно активні речовини (БАР) в уражене місце організму в точно регу­льованих кількостях. До них належать мікрокапсули, іммобілізо­вані препарати, пролонговані лікарські форми, тверді дисперсні системи, терапевтичні суміші, а також лікарські форми цільового призначення: ліпосоми, лізосомотропні препарати, магнітокеро-вані системи тощо.

Дослідженнями вчених доведено, що при застосуванні прин­ципово нових засобів доставки лікарських речовин в організм лю­дини виникають можливості для створення абсолютно нових лі­карських форм (ЛФ). При цьому використовують відомі лікарські речовини, які набули широкого розповсюдження. Так, в медич­ній практиці добре зарекомендувала себе безперервна подача біо­логічно активних речовин за допомогою інфузійних насосів або крапельниць. Цей спосіб застосовують тільки в умовах стаціона­ру. Для амбулаторного лікування аналогом крапельниць можуть служити букальні, або трансдермальні, лікарські форми, які по-



дають лікарські речовини (ЛР) через непошкоджену слизову обо- ф лонки рота або шкіру.

Для фармацевтичної промисловості, як і для інших галузей виробництва, характерна зміна поколінь продукції, що випуска­ється. За останні десятиріччя серед лікарських форм змінилось декілька поколінь.

1. Традиційні лікарські форми — це таблетки, мазі, супози­торії, ін'єкційні розчини та інші препарати з короткою біофарма-цевтичною фазою, їх біодоступність незадовільна, крім того, вони характеризуються разовим застосуванням.

2. Пролонговані лікарські форми — це повільно розчинні таб­летки, ін'єкційні розчини з комплексоутворювачем, масляні роз­чини та ін. Вони повільно вивільняють діючі речовини та відпо­відно забезпечують триваліший терапевтичний ефект, створюючи депо препарату в організмі.

3. Лікарські форми з контрольованим вивільненням діючих речовин. Такі форми необхідні для ліків, які приймаються трива­лий час (тижні, місяці, роки), що особливо важливо для лікуван­ня хронічних захворювань.

Для лікарських форм третього покоління характерні:

— безперервна, тривала подача ЛР (від кількох тижнів до кіль­кох місяців);

— можливість вибору швидкості вивільнення ЛР;

— можливість подачі в організм мінімальних кількостей дію­чих речовин, що зменшує їх витрату;

— лікарські речовини ізольовані від внутрішнього середови­ща організму, що значно знижує їх побічну дію.

Лікарські форми третього покоління поділяються на дві групи:

1-ша — системи-резервуари з програмним вивільненням лі­карських речовин (C-1);

2-га — системи для спрямованої доставки лікарських речовин (C-2).

Системи С-1 забезпечують стабільне постачання організму лі­карськими речовинами, зменшення їх побічних ефектів, вклю­чають у себе певну кількість лікарських речовин, що вивіль­нюються із С-1 упродовж заданого періоду часу. Це так звані системи-резервуари, що складаються із чотирьох основних ком­понентів:

— резервуару для лікарських речовин;

— приладу для контролю за постачанням ЛР;

— джерела енергії;

— елемента зв'язку з біологічною системою-акцептором.

С-1 за м e x а н і з м о м д і ї поділяють на системи загальної дії (для перорального, трансдермального і парентерального шля­хів введення) та на системи локальної дії (для введення в око, матку, ректальний і внутрішньопорожнинний шлях уведення).


Лікарські форми (ЛФ) з контрольованим вивільненням залеж­но від ф і з и к o-x і м і ч н и x принципів дії поділяють на декіль­ка типів.

Резервуарні ЛФ. У них лікарська речовина замкнута всереди­ну резервуара, обмеженого мембраною. Швидкість дифузії ЛР через мембрану і визначає швидкість вивільнення.

Монолітні і матричні ЛФ. Лікарські речовини замкнуті у ви­гляді розчинів чи суспензій у полімерну матрицю.

Біодеградуючі ЛФ. Вони поступово розчиняються або хімічно розпадаються в процесі застосування під дією біологічних середо­вищ організму. Основою служать розчинні чи гідролізуючі поліме­ри. Швидкість дифузії залежить від швидкості набухання полімеру.

Осмотичні ЛФ (міні-насоси). В таких системах швидкість ви­вільнення ЛР залежить від зростання осмотичного тиску в систе­мі. Вони являють собою суміш ЛР і осмотичного агента (солі), оточених напівпроникною мембраною.

Механічні інфузійні насоси. У названих системах швидкість вивільнення ЛР задається мікропроцесором. Це складні електро­нні пристрої, сприймаючі сигнал про стан організму і його потре­бу в цій ЛР (наприклад, при діабеті — інсулін).

С-2 — системи спрямованої доставки ЛР — створюють добрі перспективи у сфері лікарської терапії, зв'язаної із спрямованим постачанням лікарських речовин до певного органу(тканини)-мі-шені. Ці системи дозволяють значно знизити токсичність ЛР та економно їх використовувати (тому що близько 90 % лікарських засобів, що застосовуються, не досягають мети), знижують побіч­ну дію і зменшують дозу ліків. С-2 — це ліпосоми, наночастинки, нанокапсули. За допомогою спеціальних систем ЛР може бути доставлена:

— в заданий орган (легені, печінку);

— спеціальні клітини органу (ендотеліальні клітини та органи);

— специфічні структури клітини (лізосоми, цитоплазму і т. д.)
Найбільша увага серед лікарських форм з регульованою швид­
кістю вивільнення ЛР приділяється терапевтичним системам.

Терапевтичними системами (ТС) називаються пристрій або дозована лікарська форма, що вивільняє лікарську субстанцію із запрограмованою швидкістю через окремі проміжки часу. ТС з кожним днем знаходить все ширше застосування в медици­ні, а за своєю ефективністю переважає класичні лікарські форми, а також лікарські форми подовженої дії (пролонговані), які поча­ли застосовуватись у 70-х роках минулого століття.

Час вивільнення ЛР залежить від виду терапевтичної систе­ми, він може складати кілька годин чи навіть кілька діб. У цей період терапевтичні системи мають забезпечити постійну концен­трацію лікарської субстанції в організмі.


 




Швидкість вивільнення ЛР не залежить від її кількості в сис­темі і узгоджується з кінетикою нульового порядку, швидкість вивільнення зменшується одночасно зі зменшенням кількості суб­станції в цій формі та властивостей допоміжних речовин. ТС ха­рактеризується не дозою, а кількістю лікарської субстанції, що дійшла до організму за одиницю часу.

Залежно від ш л я x у в в e д e н н я ТС можна класифікувати на системи:

— пероральні;

— трансдермальні;

. — внутрішньоочні;

— внутрішньопорожнинні (внутрішньоматкові, ректальні та ін.);

— імплантаційні (силіконові);

— інфузійні.

Доставка ліків в задану ділянку організму проходить в кілька стадій:

— вивільнення ЛР із системи;

— дифузія в локальний кровообіг;

— транспортування до органу.


Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 590 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА I КЛАСИФІКАЦІЯ ПЛАСТИРІВ | ГІРЧИЧНИКИ | ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ. ПЕРЕВАГИ I ВАДИ | КОНТЕЙНЕРИ I КЛАПАННО- РОЗПИЛЮВАЛЬНІ ПРИСТРОЇ | ПРОПЕЛЕНТИ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ ПІД ТИСКОМ | ВИГОТОВЛЕННЯ КОНТЕЙНЕРІВ. СПОСОБИ НАПОВНЕННЯ ЇХ ПРОПЕЛЕНТОМ | ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ ПІД ТИСКОМ | НОВІ УПАКОВКИ ДЛЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ ПІД ТИСКОМ | ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ ДЛЯ ДІТЕЙ | СКЛАД I ТЕХНОЛОГІЯ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ ДЛЯ ДІТЕЙ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ВИДИ СПОЖИВЧОЇ ТАРИ ДЛЯ РІЗНИХ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ| ПЕРОРАЛЬНІ ТЕРАПЕВТИЧНІ СИСТЕМИ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)