Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Визначення потреби підприємства в матеріальних і паливно-енергетичних ресурсах.

Читайте также:
  1. I.За допомогою визначення.
  2. III. Потребительское кредитование в РФ.
  3. III. Учреждения здравоохранения по надзору в сфере защиты прав потребителей
  4. PR в маркетинговій та комунікативній політиці підприємства.
  5. Vмп — обсяг (кількість) товарної продукції гірничого підприємства - видобутих корисних копалин (мінеральної сировини), що видобута за податковий (звітний) період.
  6. А. Соединение потребителей электроэнергии звездой без нейтрального провода
  7. Акция действует для консультантов и потребителей: с 27.04 по 1.05.15 г.

Розрізняють потребу підприємства в матеріальних ресурсах на випуск продукції і потребу в заготівлі. У першому випадку визначають ту кількість матеріалів, яка потрібна для виконання виробничої програми. Потребу в заготівлі розраховують на основі балансу матеріально-технічного забезпечення з врахуванням залишків матеріалів і внутрішніх джерел забезпечення. У практиці розробки планів матеріально-технічного забезпечення використовують різні методи розрахунку потреби в матеріальних ресурсах:

1) метод прямого розрахунку,

2) розрахунок потреби в матеріалах на основі даних про склад продукції,

3) метод розрахунку потреби в матеріалах на основі нормативних термінів зношення,

4) розрахунок потреби в матеріалах на основі формул хімічних реакцій,

5) метод прогнозної потреби.

За методом прямого розрахунку потреба в матеріалі визначається за формулою:

Рм = , де:

n– кількість видів виробів,

Н – норма витрат матеріалу на виробництво певного виду виробу,

П - виробнича програма.

Залежно від вихідних даних метод прямого рахунку має кілька різновидів:

- повиробний метод (норма витрат на 1 виріб множиться на кілька виробів);

- подетальний метод (норма витрат на 1 деталь множиться на кількість деталей);

- метод визначення потреби за аналогією (норма витрат на 1 виріб-аналог множиться на кількість виробів);

- метод визначення потреби за типовими представниками (норма витрат на типовий представник множиться на кількість виробів).

На кожному підприємстві крім потреби в основних матеріалах визначають також потребу в допоміжних матеріалах. Частина цих матеріалів або сприяє виробничому процесу, або споживається засобами праці і витрачання їх регулюється не нормами витрат на 1-цю продукції, а термінами зношення, при цьому нормативні терміни зношення можуть встановлюватись не тільки в часі, але й в одиницях проведеної роботи.

Потреба в таких матеріалах визначається за формулою:

Рм = N / tзн, де:

N - кількість матеріалів в експлуатації,

tзн - нормативний термін зношення.

Потреба вихідного матеріалу в галузях хімічного виробництва визначається за такою формулою

В = х П, де:

Мс, Mr – це молекулярна маса вихідної сировини і готової продукції,

Kr, Кс – вміст чистої речовини в готовій продукції і вихідних матеріалах (%)

Кв – технологічні втрати

Потреба в матеріалах, для яких важко або неможливо встановити норму витрат визначається на основі наукової обробки статистичних даних про фактичне витрачання матеріалу в минулому періоді.

Р = Рфпс, де:

Рф- фактичні витрати матеріалу в минулому періоді,

Кп – коефіцієнт зміни прграми випуску продукції

Кс – коефіцієнт зниження витрат матеріалів для поповнення незавершеного виробництва.

Розрахунок потреби в матеріалах на зімну незавершеного виробництва проводиться з урахуванням характеру виробництва і наявності відповідних даних. Якщо є дані про розмір незавершеного виробництва на кінець періоду і очікувана наявність його на початок періоду, то потреба в матеріалах на зміну незавершеного виробнитцва визначається за формулою

Рнзв = , де:

n- кількість виробів,

Дпл – розмір незавершеного виробництва на кінець планового періоду,

Доч – очікувана наявність незавершеного виробництва на початок періоду,

Н – норма витрат матеріалу на один виріб.

Якщо нормативи заділів деталей або виробів відсутні, розрахунок потреби в матеріалах на незавершене виробництво можна виконати на основі тривалості виробничих циклів, а саме:

де:

Тц – тривалість виробничого циклу, днів;

Рд – середньодобова витрата деталей;

Нд – норма витрат матеріалів на деталь.

Потреба в паливі на опалення будівель у зимовий період визначається за формулою:

; де:

Ну – норма витрат умовного палива на добу, на 10 С різниці між внутрішньою і зовнішньою температурами в опалювальний період,, кг/1000 м3;

Тв, Тз – середня температура повітря відповідно в опалювальних будівлях і ззовні за опалювальний період, 0С;

Ке – тепловий еквівалент палива, що використовується;

V – об’єм опалювальних приміщень, тис. м3;

rоп – тривалість опалювального періоду.

Потреба в матеріалах на виконання ремонтних робіт:

де:

а – коефіцієнт, що враховує витрачання матеріалів на огляди і міжремонтне обслуговування;

Нк – норма витрачання матеріалів на одну ремонтну одиницю при капітальному ремонті обладнання;

R1, R2, R3 – сума ремонтних одиниць обладнання, що підлягає ремонту, відповідно капітальному, середньому і малому;

- коефіцієнти, що характеризують співвідношення між нормою витрачання матеріалів відповідно при середньому і капітальному ремонтах, при малому і капітальному ремонтах.

Загальна потреба в обладнанні визначається за формулою:

; де:

Нч – норма часу для виконання одиниці обсягу робіт;

Др – кількість робочих днів у плановому році;

З – кількість змін роботи;

Ч – число годин роботи за зміну;

Кв, Кн. – коефіцієнти відповідно використання часу і перевиконання норм;

Q – обсяг робіт у плановому періоді.

Потреба в зпапсних частинах визначається за формулою:

де:

Нзп – норма витрачання запасних частин на одну машину на плановий період при однозмінній роботі, шт.;

З – змінність роботи машини;

Пм – середньосписковий парк працюючих машин;

Кв – коефіцієнт, що враховує можливість відновлення і повторного використання запасних частин;

n – кількість запасних частин даної позиції, що входять в одну машину.


Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 306 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Існуючі ринки | Оцінка конкурентноздатності продукції. | Задачі для розв’язку. | Короткий зміст теми. | Особливості формування виробничої програми внутрішніх структурних підрозділів підприємств. | Практична частина. | Задачі для розв’язку. | Короткий огляд теми. | Практична частина. | Задачі для розв’язку. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Короткий зміст теми.| Розрахунок потреби в матеріальних ресурсах на приріст запасів

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.012 сек.)