Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Теорія вільних громад

Читайте также:
  1. II. НАЦІЯ І ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ЗА КОНЦЕПЦІЄЮ ЕРНЕСТА ҐЕЛНЕРА
  2. II. Норманська теорія
  3. VIII. „Початок і причина війн Хмельницького”. Українське громадянство перед Хмельниччиною.
  4. Адміністративний менеджмент в бізнес-організаціях, державних органах влади та громадських організаціях
  5. Використання корпоративного іміджу у зв'язках з громадськістю.
  6. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні
  7. Громадівська теорія місцево­го самоврядування

 

Підґрунтям для наукових теорій місцевого самоврядування став процес генезису муніципалізму, який був закріплений у 13 ст. Магдебургським (а та­кож любекським, кельнським, бреславським) правом [14].

Історично першою була науково обґрунтована теорія вільної громади (теорія природних прав громади), основні положення якої були сформульо­вані Туре в доповіді щодо законопроекту про реформу місцевого управління у національних зборах Франції у 1790 р. та знайшли своє відображення у поло­женнях Конституції Бельгії 1831 р. стосовно особливої «громадівської влади»[15]. Її підґрунтям стали, переважно, погляди європейських вчених ХІХ ст. Цей історичний період характеризувався переходом від фео­далізму до індустріального капіталістичного суспільства. Відповідно, багато європейсь­ких міст здобули реальні переваги у незалежному від центральної влади (короля, феодала) самоуправлінні.

В основі цієї теорії лежала ідея природного права. Вва­жалося, що гро­мада має право на самостійне і автономне існування від дер­жав­ної влади згідно своєї природи. Так як права і свободи людини базу­ються на ідеї природних прав, так і територіальна громада, яка сфор­мувалася природним шляхом, визнавалася незалежно від держави. Згідно цієї теорії, поряд з трьо­ма загальновизнаними конституційними владами (законо­давчою, виконав­чою та судовою) слід визнати й четверту – громадівську (комунальну або му­ніципальну) владу. Громада має право на самостійне та незалежне від цент­ральної влади існування за своєю природою, причому держава не утво­рює, а лише визнає громаду. Основними положеннями теорії вільної громади є:

- визнання територіальної громади як незалежної від держави корпорації;

- місцеве самоврядування розглядалося як публічна влада тери­торіальної громади, автономна по відношенню до державної влади;

- виборність членами громади органів місцевого самоврядування;

- розмежування питань, які знаходяться у віданні місцевого само­вря­дування, на самоврядні і делеговані органам громади державою;

- не входження до системи органів державної влади органів місце­вого самоврядування, які є органами врядування територіальних гро­мад; не втручання органів державної влади у вирішення самоврядних питань [16].

Та­ким чином, місцеве самовря­ду­вання розгля­далось як автономна у від­но­шен­ні до державної влади пуб­лічна влада терито­ріальної громади [4]. Її представники (Гербер, Арені, Э. Мейер, О. Лабанд, О. Ресс­лер) вва­жа­ли, що дер­жава не створює громаду, а лише визнає її. Звід­си в поняття само­вря­ду­вання вони включили такі елементи: управління у влас­них справах гро­мади; громади є суб'єктами їхніх прав; посадові особи об­щинного управ­ління є органами не держави, а громади [17].

Теорія природних прав громади ототожнює цілі, завдання і функції органів місцевого самоврядування з діяльністю і функціями громади. Таким чином, центральним її положенням є те, що громада, як самоврядний тери­торіальний колектив, така ж самостійна, як і сама держава, тим більше, що вона виникла раніше держави. Держава є федерацією громад, і держава ви­водить свої права від громади, а не навпаки. Держава не може створити справж­ньої громади, яка могла б мати свою власну сферу самостійного роз­витку. Отже, держава існує для громади, а не громада для держави, оскільки, відповідно до теорії природних прав, право могло бути визнане державою, а не створеним нею. Як і людина, громада володіє наданими їй природними і невід’ємними правами. Така громада не повинна підкорятись державі у вирі­шенні питань місцевого значення, а повинна мати свою власну компе­тенцію. Органи місцевого самоврядування незалежні і самостійні в своїй діяльності і керуються лише законом відповідно до принципу ­«дозволено все, що не заборонене законом». Для забезпечення недоторканості «власних» прав гро­ма­ди доктрина природних прав вимагала встановлення певних га­рантій у формі вищих територіальних самоврядних об’єднань, незалежних від держа­ви, за якими визнавала право нагляду та видавання рішень у спра­вах влас­ного кола діяльності громади.

Одним з недоліків дано теорії вважається діяльність саме на основі за­кону, що безпосередньо походить від держави, в той час як первинний вплив громади на державу є набагато сумнівніший. З іншого боку, покладені на самоврядні органи завдання вимагають здебільшого застосування примусу, що є безперечною прерогативою держави і надається громаді знову ж через закони. Питання про первинність громади щодо держави є багато в чому суперечливим, наприклад, в тому, що громада та зміст самоврядування часто визначається з використанням поняття «держав», але як тоді вона може існувати без держави? Ще одним важливим недоліком громадівської теорії є те, що, визнаючи природні та невід’ємні права громади, за нею фактично визнається суверенітет, що є неможливим за умови існування держави або веде до її руйнації.

Теорія вільної громади мала значний вплив на становлення і фор­му­вання місцевого самоврядування, а також на розвиток законодавства у пер­шій половині ХІХ ст. «У ній муніципальна влада ставилася в один ряд з вико­навчою, законодавчою і судовою, тобто визнавалася окремою четвертою вла­дою» [18]. На даний час ніде в світі не існує практичного застосу­вання цієї теорії.

 

 


Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 775 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Державницька теорія місцевого самоврядування | Теорія муніципального дуалізму | Інші теорії місцевого самоврядування | РОЗДІЛ 3. теорії місцевого самоврядування в законодавстві України | Висновки | СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
РОЗДІЛ 1. поняття, сутність та системи місцевого самоврядування| Громадівська теорія місцево­го самоврядування

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)