Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тема 10

Електронна пошта і система міжбанківських електронних платежів

6 годин

1. Мета: поглибити теоретичні знання про призначення і загальну характеристику СЕП НБУ; основні елементи і конфігурацію СЕП НБУ, інформаційне забезпечення системи «Клієнт-банк». Технології «Клієнт-сервер», «Файл-сервер».

Зміст самостійної роботи:

2. Взаємодія між вузлами та користувачами СЕП НБУ, інформаційне забезпечення СЕП.

3. Основні напрями розвитку системи міжбанківських електронних платежів.

4. Інформаційне забезпечення системи «Клієнт-банк». Технології «Клієнт-сервер», «Файл-сервер».

5. Підтримка ведення та поновлення довідника банків-учасників СЕП НБУ. Моделі обслуговування.

Література

1.Рогач „Інформаційні системи у фінансово – кредитних установах.”

2.Страхарчук „Інформаційні технології в економіці.”

3.Адамик Б. П. “Інформаційні технології у банківській сфері” - К.: Знання, 2008

4.Олійник А.В. “ Інформаційні системи і технології у фінансових установах”: навчальний посібник.- Львів: Новий світ- 2000, 2011.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Взаємодія між вузлами та користувачами СЕП НБУ, Інформаційне забезпечення СЕП.

Взаємодія локальних користувачів вузлів у ЕП НБУ реалізується через набір програмних засобів, які згідно з термінологією протоколу Х.400 називають «агентом користувача» (АК). З їх допомогою може виконуватися підготовка ПОП із різних файлів даних, формування конвертів і їх передавання до ЕП для подальшого розсилання адресатам. З допомогою АК вибирають також дані з поштових конвертів. Роль АК відіграють програми ТОМАІL і UZERМАІL. Через АК у вузлах ЕП НБУ можлива як інтерактивна (діалогова), орієнтована на людину, так і пакетна (автоматична) взаємодія з поштовою системою.

Транспортування даних виконується з допомогою програмних засобів — «агента передавання повідомлення» (АПП). Базовим і найпоширенішим транспортним засобом в ЕП НБУ є пакет ProCarry. Особливістю цього пакета є те, що в разі «аварійного» завершення передачі він забезпечує її продовження з місця, в якому було перервано повідомлення.

Загальна технологія пересилання поштового повідомлення така:

1) створення первинного файла з даними, які потрібно переслати;

2) «конвертування» первинного файла. При цьому він упаковується з метою зменшення його обсягу;

3) пересилання «конверта» у потрібний вузол;

4) «розконвертовування» отриманого «конверта».

Схему загальної технології можна подати у вигляді:

Усі ПОП, які проходять через вузли ЕП НБУ, зберігаються в архіві повідомлень (АрхП) вузлів. АрхП — це по суті набір каталогів, де зберігаються «конверти», які оброблялися на вузлі протягом дня незалежно від того, які вони — приготовлені на вузлі, прийняті або транзитні. Потягом доби архів зберігається, як правило, у відкритому вигляді, а потім архівується.

Очевидно, що в архіві вузла зберігаються лише ті дані, які пройшли через нього. Отже, в архіві ЦВ зберігається інформація про міжрегіональні передачі, у РЕВ — міжабонентські внутрішньорегіональні передачі і передачі прийняті/передані в ЦВ.

Інформація архіву ЕП НБУ є розосередженою по мережі (вузлах). Термін зберігання архівів банківських документів здебільшого досить значний (залежно від видів документів 2—10 років). Перед розробниками ЕП НБУ постає проблема задовольнити ці вимоги, диференційовано підходячи до строків зберігання даних.

Взаємодія між вузлами ЕП відбувається так. Якщо на вузлі є повідомлення для абонента іншого вузла, то можливі два варіанти доставляння цього повідомлення.

1. Якщо вузол є пасивним щодо вузла-адресата, то ПОП уміщується в чергу для даного адресата і буде звідти забране віддаленим вузлом лише після того, коли останній сам установить зв’язок. Отже, із РЕВ ПОП забираються в абонентські вузли (як правило, з ініціативи останніх). На практиці ЦВ та регіональні вузли майже безперервно перебувають на зв’язку, тоді як протягом дня є періоди відсутності зв’язку між РЕВ і АВ.

2. Якщо вузол-відправник ПОП є активним щодо вузла-адресата, то він сам ініціює, установлює зв’язок і передає повідомлення.

На вузлі повідомлення може з’явитися двома шляхами. Перший — у результаті роботи програм агента користувача. У такому разі повідомлення «народжується» на самому вузлі і надходить до вихідного каталогу вузла (OUTPUT). Другий шлях — коли ПОП доставляється з іншого вузла, тобто надходить по каналах зв’язку. Тоді воно потрапляє до вхідного каталогу вузла (ІNPUT).

Якщо отримане з деякого вузла ПОП транзитне, тобто призначене для іншого вузла, то після реєстрації його отримання у статистичному журналі, воно надходить із вхідного каталогу вузла до вихідного його каталогу. Коли отримане повідомлення адресоване локальному користувачеві на цьому самому вузлі, то воно вміщується в каталог вхідних повідомлень відповідного користувача цього вузла.

Наголосимо, що копії всіх ПОП, що надійшли як для ЛК, так і транзитних, зберігаються в архіві вузла. Крім того, інформація про них уміщається у файл статистики роботи вузла, який являє собою довідник для архіву.

Файл статистики звичайно доступний Адміністраторові вузла й містить такі реквізити: оригінальне ім’я файла повідомлення; від кого і кому повідомлення надіслано (коди вузлів і абонентів відповідно відправника та одержувача); дата і час підготовки конверта; дата і час отримання конверта; дата і час підготовки квитанції; дата і час розкриття конверта; розмір файла в байтах; характеристика руху файла (отримання, транзит, відправлення) і т. ін.

Важливою функцією в ЕП є забезпечення й підтвердження факту доставлення конверта. Тому в ЕП є функція генерації та обліку підтверджень доставлення поштових повідомлень. Такі підтвердження формуються лише в кінцевому вузлі-одержувачі. Підтвердження формується як файл-квитанція про доставлення ПОП у момент, коли воно потрапляє до вхідного каталогу у вузлі-адресаті. Квитанція формується автоматично програмами АК, якщо в заголовку ПОП, яке надійшло, установлено ознаку видачі підтвердження доставлення.

Файл-квитанція за своєю структурою аналогічна файлу повідомлень і надсилається на адресу абонента-відправника. Облік проходження цього файла здійснюється на всіх транзитних вузлах ЕП, а у вузлі-відправнику ПОП підтвердження доставлення реєструється, але до архіву не надходить, оскільки знищується.

У кожному вузлі ЕП кінцевому користувачеві надаються такі можливості.

1. Формування з будь-яких раніше отриманих або підготовлених файлів поштових конвертів для їх наступного передавання.

2. Формування ПОП безпосереднім введенням даних із клавіатури персонального комп’ютера або редагування попередньо сформованих заготовок (телеграми, листи тощо).

3. Розсилання циркулярних повідомлень, а також передавання інформації для групи вузлів.

4. Ведення статистичних файлів та архіву повідомлень у кожному вузлі для документування його роботи.

5. Ведення журналів роботи кожного локального користувача вузла із вхідною кореспонденцією.

6. Вибирання даних із поштових конвертів, які доставлені адресатові засобами ЕП.

7. Забезпечення зберігання всієї прийнятої кореспонденції навіть у разі збігу імен файлів-повідомлень.

8. Можливість формування та видавання підтвердження про обробку поштового повідомлення користувачем-адресатом. (Це квитанція не про доставлення, а про безпосередню обробку — розкриття конверта користувачем).

Зрозуміло, що це дає змогу використовувати ЕП для розв’язування найрізноманітніших функціональних задач і операцій банківської та фінансової діяльності. Насамперед ЕП НБУ використовується для забезпечення можливості виконання міжбанківських розрахунків. Саме на базі ЕП НБУ створена й функціонує система електронних міжбанківських платежів (СЕП) банків України. Нині засобами ЕП користуються, виконуючи такі завдання:

забезпечення транспортних вимог системи міжбанківських електронних платежів (пріоритетне завдання ЕП НБУ);

передавання нормативних, директивних та інших документів НБУ;

передавання курсів валют;

передавання та збір статистичних даних;

передавання директив, запитів, звітів, довідок тощо;

подання звітів з оформлення заборгованості векселями;

передавання програмного забезпечення загального та системного користування, змін і доповнень до нього.

За допомогою ЕП НБУ може бути створена така, що охоплює всю країну, система масових електронних платежів із використанням електронних грошей.

В кожному вузлі ЕП НБУ крім довідника зазначених вузлів існують два масиви нормативно-довідкової інформації (НДІ), які описують специфіку конкретного вузла: його конфігурацію та локальних користувачів.

У файлі конфігурації (NODE.CFG), котрий має структуру, аналогічну файлу конфігурації DOS (CONFIC.SYS), задаються поштовий ідентифікатор вузла та інші параметри, які використовують програми агента користувача. Вказується створюваний під час підготовки вузла до роботи в системі ЕП шлях до каталогів локальних користувачів вузла. Довідник ЛК вузла (LUSERS.NDE) містить список усіх локальних користувачів даного вузла. Він також створюється під час запуску вузла і може коригуватися адміністратором вузла.

В ЕП обліковуються та аналізуються помилкові та «збійні» ситуації за допомогою спеціальних програмних засобів. Облік і аналіз ведуться в розрізі типів помилок: збої в каналах зв’язку; програмні помилки і відкази обладнання; незадовільна якість роботи служби ЕП і т.ін. Файл статистики слугує не лише для аналізу, а й для розрахунків із користувачами.

Система ЕП НБУ має понад 2 тис. вузлів (у тому числі 26 РЕВ і 1 ЦВ). Кількість її учасників постійно зростає. Оскільки число кінцевих користувачів на вузлах пошти змінюється від 5 до 120, загальна кількість користувачів, яким надаються послуги ЕП, перебуває в межах від 2000 ´ 5 = 10 000 до 2000 ´ 120 = 240 000.

Обсяги інформації, що їх обробляють Центральний і регіональні вузли, становлять за місяць десятки гігабайт. Швидкість обміну даними між АВ і РЕВ доволі висока і досягає майже 15 000 біт/с, або близько 2 000 байт/с. Така швидкість поки що достатня для ділових повідомлень, але вимоги до неї постійно зростають. Адже система постійно розвивається й модернізується, установлюються та відшукуються нові канали зв’язку.

Нині розробляються методи, згідно з якими для передавання даних між вузлами застосовуються радіоканали та оптичні канали, пропускна здатність яких у багато разів більша, ніж у телефонних ліній.

За час роботи ЕП як її розробниками, так і користувачами було створено багато різних програм, зорієнтованих на роботу ЕП, на використання й розширення її можливостей.

Зауважимо, що в інформаційно-довідковій службі ЦВ є бібліотека таких програм.

Перспективою розвитку ЕП крім поліпшення якісних показників її роботи (скорочення строку доставляння повідомлень, зменшення кількості відказів, можливість підімкнення нових вузлів, збільшення обсягів передавання тощо) є також розробка часткових шлюзів передавання та приймання даних із інших мереж, зокрема й із мережі ІНТЕРНЕТ. Зрозуміло, що при цьому постає проблема додаткових облікових і контрольних функцій, оскільки ЕП НБУ є системою закритого типу й такою, що забезпечує виконання специфічних завдань і послуг. Аналогічні проблеми пов’язані зі створенням шлюзу ЕП НБУ на інші поштові системи.

Система ЕП НБУ постійно розвивається й розвиватиметься далі згідно з вимогами користувачів і прикладних процесів.

Усі файли СЕП є текстовими файлами. Їхня структура має такий вигляд:

— службовий рядок;

— заголовковий рядок;

— інформаційні рядки.

Заголовковий рядок несе інформацію про файл у цілому. Зокрема, він вміщує інформацію про кількість інформаційних рядків у файлі. Усі інформаційні рядки файла конкретного типу мають однакову довжину (крім файла vM). У деяких типів файлів інформаційні рядки відсутні. В такому разі склад файла СЕП обмежується службовими та заголовковими рядками.

Усі рядки (службовий, заголовковий і всі інформаційні) закінчуються символами повернення каретки (переведення рядка CHR(13)+ CHR(10)), які будуть позначатись як CRLF. Під час аналізу файла відсутність CRLF повинна розцінюватись як порушення структури файла. Розподілювачі кінця файла не використовуються. Службовий рядок використовується для підвищення безпеки та надійності СЕП.

Реквізит «Номер (операційний) платежу» відповідає номеру, який поставив клієнт-відправник на платіжному документі. Реквізит «Ідентифікатор операціоніста банку А» містить ідентифікатор того операціоніста банку А, який сформував електронний платіжний документ і завірив його ЕЦП. На файл А завжди формується файл-квитанція T.Фай vT — це файл-квитанція на відповідний файл vA. Він містить інформацію про те, прийнятий чи ні відправлений на АРМ-2 пакет платіжних документів, якщо ні, то з якої причини. Файл vA у СЕП завжди приймається або ж не приймається у цілому, тобто якщо відбраковано хоча б один платіж з файла, то інші платежі з цього ж файла також не приймаються до обробки.Кожний інформаційний рядок утримує інформацію про один відправлений файл vA чи надісланий файл vB. Якщо значення реквізиту «Коди помилок» дорівнює «0000», то:(для відправленого vA одержаний vТ без помилок;(для отриманого vВ прийнятий з ОДБ та переданий у АРМ-2 vS з нульовими кодами помилок.В усіх інших випадках треба аналізувати конкретні коди помилок.За технологією банк може відправляти протокольний звіт тільки тоді, коли на всі відправлені у РРП vA отримані квитанції vT та на всі прийняті vB отримані з ОДБ й передані у РРП квитанції vS. Якщо банк посилає vZ у момент, коли який-небудь файл не дочекався квитанції, то цей стан файла відображається відповідним кодом помилки на цей файл. Файл vV містить інформацію про значення технічного коррахунку та про платіжні документи банку:(початкові платежі, прийняті АРМ-2 від банку;(всі зворотні платежі, сформовані АРМ-2 для банку.Кожний інформаційний рядок несе інформацію про один платіжний документ. Файл vV може не утримувати інформаційних рядків.

Питання для самоперевірки:

1. Поясніть взаємодію між вузлами та користувачами СЕП НБУ.

2. У чому полягає інформаційне забезпечення СЕП?

 

2. Основні напрями розвитку системи міжбанківських електронних платежів

Система міжбанківських електронних платежів НБУ України дедалі вдосконалюється й розвивається. Підвищується ступінь захищеності даних і зростає надійність роботи системи, програмні системи криптографування замінюються на апаратні засоби захисту, створюються й впроваджуються засоби перехресного захисту електронних платежів — накладання «електронного підпису» на документі різними виконавцями і т. ін.

Триває також створення в Україні на основі існуючої СЕП платіжної системи нового покоління (ПСНП), яка має враховувати перспективні потреби банківської сфери України та світовий досвід.

У ПСНП можна буде здійснювати грошові перекази в режимі реального часу (оn-lein) і працювати в пакетному режимі (оff-lein).

Система міжбанківських електронних платежів НБУ України дедалі вдосконалюється й розвивається. Підвищується ступінь захищеності даних і зростає надійність роботи системи, програмні системи криптографування замінюються на апаратні засоби захисту, створюються й впроваджуються засоби перехресного захисту електронних платежів — накладання «електронного підпису» на документі різними виконавцями і т. ін.

Триває також створення в Україні на основі існуючої СЕП платіжної системи нового покоління (ПСНП), яка має враховувати перспективні потреби банківської сфери України та світовий досвід.

У ПСНП можна буде здійснювати грошові перекази в режимі реального часу (оn-lein) і працювати в пакетному режимі (оff-lein).

У новій системі буде також забезпечено можливість виходу в міжбанківські платіжні системи SWIFT, платіжні системи країн СНД. ПСНД матиме інтерфейс з усіма загальнодержавними електронними системами розрахунків, які застосовуватимуться на території України в майбутньому (система фондового ринку, національна система масових електронних платежів із використанням розрахункових карток тощо).

Розглянемо основні елементи ПСНП.

1. Головна книга (ГК) НБУ, яка вестиметься централізовано під управлінням інтегрованої банківської системи (ІБС). Кореспондентські рахунки банків при цьому являтимуть собою складову частину ГК.

2. Система моніторингу (управління) рахунків (СМР), яка разом з ІБС проводить моніторинг кредитними, технологічними й транзитними рахунками, що пов’язані з міжбанківськими платежами.

3. Система термінових платежів (СТП). За її допомогою банки проводять платежі великими сумами та термінові платежі.

4. Традиційна система міжбанківських електронних платежів (СЕП) як система клірингових розрахунків (СКР).

Платіжна система нового покоління зберігає та розвиває можливості й принципи існуючої системи електронних платежів. Зокрема, ПСНП базується на цілком безпаперовій технології і так само як і СЕП, є системою типу «брутто». Отже, кожній платіжній транзакції однозначно відповідає платіжний документ, який транспортується одержувачеві. Платіжні транзакції ніким не можуть бути відкликані. Не існує окремих обмежень на суми транзакцій.

Головні завдання нової платіжної системи такі.

1. Повніше забезпечення керівництва НБУ (для прийняття рішень щодо монетарної політики) оперативною та точною інформацією про переміщення грошових коштів і стан кореспондентських рахунків банків.

2. Скорочення витрат часу на виконання міжбанківських розрахунків та прискорення обігу грошових коштів, особливо великих сум.

3. Зменшення вартості банківського посередництва шляхом оптимізації платіжних засобів і раціоналізації системи.

Система передбачає для НБУ широкі можливості керування кореспондентськими рахунками банків і управління банківською діяльністю.

Для забезпечення безперервності процесу міжбанківських розрахунків на першому етапі створення ПСНП інформація із СТП до програм ОДБ банків-учасників має передаватися в існуючих на поточний момент форматах файлів обміну даними між ОДБ і СЕП.

 

Питання для самоперевірки:

1. Чи вдосконалюється в Україні система міжбанківських електронних платежів?

2. Які ви знаєте основні елементи ПСНП?

3. Назвіть головні завдання нової платіжної системи.

 

3. Інформаційне забезпечення системи «Клієнт-банк». Технології «Клієнт-сервер», «Файл-сервер»

Система "Клієнт-банк" призначена для роботи клієнта з банківською установою і передбачає передачу платіжних документів клієнта до банку, а також отримання різноманітних документів з банку каналами зв’язку.

Для з’ясування суті функціонування системи коротко розглянемо характеристику предметної області, на яку розповсюджується дія системи "Клієнт-банк".

Згідно з діючим законодавством України будь-яке підприємство чи організація повинні тримати власні грошові кошти на розрахункових рахунках в банківських установах. Розрахунки готівкою дуже обмежені як сумами, так і кількістю. В основному всі розрахунки підприємств і організацій між собою, з державним бюджетом та позабюджетними фондами проводяться в безготівковій формі через розрахунковий рахунок в банківських установах.

Технологія взаєморозрахунків підприємств та організацій звичайно здійснюється за такою схемою.

Підприємство-платник отримує рахунок чи рахунок-фактуру на потрібний товар чи послугу, в якому вказані банківські реквізити продавця. Далі за цим документом формується платіжне доручення.

Система дає змогу:

· перейти до безпаперової технології обробки інформації;

· оперативно управляти власним розрахунковим рахунком із свого офісу;

· уникнути подвійного введення інформації в банківській установі, зменшити допущення кількості помилок при введенні і підготовці документів, а також запобігти типових банківських ризиків (помилкові направлення платежів, загублення документів, їх фальсифікація та спотворення тощо);

· розширити час отримання послуг до повного банківського дня;

· забезпечити споживацькі якості ІС (функціональну повноту та своєчасність, адаптивну надійність, економічну ефективність).

Система "Клієнт-банк" має виконувати такі функції:

1. Підтримувати ведення баз даних нормативно-довідкової інформації.

2. Формувати та друкувати платіжні документи підприємства, а також документи, отримані з банку.

3. Формувати пачки документів у вигляді файлів для передачі їх в банк.

4. Приймати сформовані банком документи:

· квитанції по документах;

· виписки з розрахункових рахунків;

· файли змін, сформовані в банку для підприємства.

5. Забезпечувати зв’язок віддаленого робочого місця операціоніста на підприємстві з банком.

6. Забезпечувати комплексний захист інформації, що циркулює у мережах передачі даних, від несанкціонованого доступу за допомогою аутентифікації та криптографічного захисту.

7. В процесі прийому та передачі інформації формувати протокол, у якому фіксується інформація про отримані (підготовлені до передачі) файли, про результати перевірки ключів захисту інформації, про прийняті та передані повідомлення.

Існують два основні режими мережної обробки даних - "файл-сервер" і "клієнт-сервер". Технологія "файл-сервер" припускає наявність ЕОМ, виділеної під файловий сервер, на якій знаходяться ядро мережної операційної системи і централізовано зберігаються файли. При цій архітектурі забезпечується колективний доступ до спільної бази даних на файловому сервері. Причому, коли відбувається оновлення файлу одним з користувачів, цей файл блокується для доступу іншим користувачам. Даний режим характерний тим, що запитані дані транспортуються з файлового сервера на робочі станції, де і відбувається їх обробка засобами системи управління базою даних.

Мережева комп'ютерна система "клієнт-сервер" передбачає поділ функцій обробки даних між клієнтом (робочою станцією) і машиною-сервером баз даних, де обробку здійснює встановлена там система управління базою даних. Запит на обробку даних видається клієнтом і передається по мережі на сервер баз даних, де здійснюється пошук та обробка інформації.

Оброблені дані транспортуються по локальної або глобальної мережі від сервера до клієнта. Для реалізації технологій типу "клієнт-сервер" розроблена мова структурованих запитів SQL (Structured Queries Language), за допомогою якого здійснюються запити до бази даних АСУ та забезпечується робота з електронними сховищами даних інших автоматизованих систем управління. Мережеві технології "файл-сервер", "клієнт-сервер" орієнтовані на користувача-непрограмістів, інших діалогових засобів роботи користувачів з даними. Слід зазначити, що кошти управління СУБД дозволяють виконувати і ряд інших технологій обробки внутрьомашинной бази даних.

 

Запитання для самоперевірки:

1. Для чого призначена система «Клієнт – банк».

2. Які функції виконує система?

3. Які існують два основні режими мережної обробки і в чому полягає їхня дія?

 

4. Підтримка ведення та поновлення довідника банків-учасників СЕП НБУ. Моделі обслуговування.

Література: Банк (філія) - безпосередній учасник СЕП має бути включений до Довідника учасників СЕП за умови: а) уключення до Електронного технологічного довідника банків України та інших установ; б) укладення з Національним банком договорів: про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та надання послуг системою електронної пошти Національного банку України; про використання криптографічних засобів захисту інформації в системі електронних платежів Національного банку України; в) підключення до системи ЕП. 2. Уключення філії банку до Довідника учасників СЕП, як опосередкованого учасника СЕП, здійснюється за умови включення її до Електронного технологічного довідника банків України та інших установ. 3. Унесення інформації до Довідника учасників СЕП здійснюється в разі:· уключення/виключення банку (філії) до/із учасників СЕП;· переведення учасника СЕП на обслуговування до іншого територіального управління;· переходу учасника СЕП на роботу за консолідованим кореспондентським рахунком;· переходу учасника СЕП на роботу з однієї моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку на іншу;· повернення учасника СЕП на роботу за окремим кореспондентським рахунком тощо. Необхідною умовою для виключення банку (філії) з Довідника учасників СЕП є розірвання договору про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та надання послуг системою електронної пошти Національного банку України. Для внесення відповідної інформації до Довідника учасників СЕП про філію має бути надіслане також повідомлення від банку, якому належить ця філія. Територіальне управління після отримання повідомлення від банку (філії) зобов'язане надіслати його до ЦРП засобами системи ЕП: у разі включення до Довідника учасників СЕП нового учасника СЕП (безпосереднього) - не пізніше 13 години в той день, що передує дню, з якого банк (філія) має бути включений до цього довідника, і за умови, що він надіслав відкриті ключі АРМ-СЕП на сертифікацію; в інших випадках - за два робочих дні до набрання чинності змінами.ЦРП зобов'язана внести зміни до Довідника учасників СЕП згідно з отриманими від територіальних управлінь повідомленнями і надіслати їх учасникам СЕП наприкінці робочого дня, що передує дню, з якого зміни набирають чинності Учасники СЕП зобов'язані внести зміни до Довідника учасників СЕП після закінчення банківського дня, у якому надійшла ця інформація, але до початку наступного банківського дня на всіх робочих місцях САБ, де використовується цей довідник. ЦРП зобов'язана на початку першого банківського дня після включення банку (філії) до Довідника учасників СЕП засобами ЦОСЕП привести значення технічного рахунку банку (філії) у відповідність до стану його кореспондентського рахунку на підставі файла L.00, отриманого від АРМ-СЕП відповідного територіального управління. Після цього учасник СЕП може здійснювати міжбанківський переказ через СЕП. Зміна реквізиту "назва банку (технологічна)" Довідника учасників СЕП здійснюється в автоматизованому режимі через один банківський день після зміни цього реквізиту в Електронному технологічному довіднику банків України та інших установ. Під час виключення банку (філії) з учасників СЕП значення його транзитного рахунку для сум, що не були підтверджені банком (філією) - отримувачем коштів, має дорівнювати нулю. Банк (філія) для виконання цієї вимоги наприкінці останнього робочого дня в СЕП зобов'язаний прийняти всі файли В, що надійшли на його адресу. Якщо банк (філія) не виконав цю вимогу, то ЦРП наприкінці останнього робочого дня банку (філії) у СЕП зобов'язана здійснити квитування всіх файлів В банку (філії) та повідомити про це територіальне управління за місцезнаходженням банку (філії).Під час виключення з учасників СЕП банку (філії), що має кореспондентський рахунок, значення його технічного рахунку має дорівнювати нулю. Банк (філія) для виконання цієї вимоги наприкінці останнього робочого дня в СЕП після виконання вимоги пункту 10 цієї глави зобов'язаний перерахувати засобами СЕП суму коштів, що дорівнює залишку на його технічному рахунку, на рахунок, визначений згідно з пунктом 2 глави 2 цього розділу. Якщо банк (філія) не виконав цю вимогу, то ЦРП наприкінці останнього робочого дня банку (філії) у СЕП після виконання вимог пункту 10 цієї глави має повідомити про це територіальне управління, у якому відкрито кореспондентський рахунок. Територіальне управління, отримавши повідомлення ЦРП, зобов'язане перерахувати засобами СЕП суму коштів банку (філії), що дорівнює залишку на його технічному рахунку, на рахунок.

Моделі обслуговування.

За першою моделю обслуговування УУ відкриває консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні, а її філії не можуть відкрити кореспондентських рахунків у ТУ. Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках філії та УУ.

Модель 2. Консолідований кореспондентський рахунок уповноваженої установи без відкриття технічних рахунків філіям.

За другою моделлю УУ має консолідований кореспондентський рахунок у ТУ, а її філії не мають ні кореспондентських, ні технічних рахунків.

Для виконання внутрішньо банківського переказу УУ має власну ВПС, а філії УУ не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВПС через АРМ-НБУ уповноваженої установи з відображенням результатів розрахунків на її технічному рахунку.

Модель 3. Консолідований кореспондентський рахунок банку без відкриття технічних рахунків філіям.

Банк має консолідований кореспондентський рахунок у ТУ і має власну ВПС для виконання внутрішньо банківського переказу. Філії банку не мають кореспондентських рахунків у ТУ, не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВПС через АРМ-НБУ банку з відображенням результатів розрахунків на технічному рахунку банку.

Модель 4. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків філіям.

Банк має консолідований кореспондентський рахунок у ТУ. Філії банку не можуть мати кореспондентських рахунків у ТУ і технічні рахунки відкриваються в тій РП, у якій відкрито технічний рахунок банку.

Банк та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації, обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках філії та банку.

Протягом операційного дня банк має змогу встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

Модель 5. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків уповноваженим установам.

За п'ятою моделлю банк має ККР у ТУ. Філії банку не можуть мати кореспондентських рахунків у ТУ. УУ відкриваються технічні рахунки в тій РП, у якій відкрито технічний рахунок банку, і на кожному з них відображаються розрахунки як УУ, так і ЇЇ філій. УУ мають власні ВПС для виконання внутрішньо банківського переказу.

Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках УУ і банку, а розрахунки УУ відображаються на її технічному рахунку і на технічному рахунку банку. Протягом операційного дня банк може встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів для УУ, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

Модель 6. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків уповноваженим установам та їх філіям.

Банк має ККР у територіальному управлінні, але філії банку не можуть мати кореспондентських рахунків у ТУ.

Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках філії, УУ та банку. Розрахунки УУ відображаються на її технічному рахунку і на технічному рахунку банку. Банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів для УУ, а УУ - для своїх філій. Банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу УУ та філій, а УУ - про роботу своїх філій.

Модель 7. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків філіям.

Банк має ККР у ТУ, а його філії не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях. Технічні рахунки філіям відкриваються в тій РП, у якій відкрито технічний рахунок банку.

Характерним для моделі 7 с те, що банк має змогу обмежувати повноваження філій щодо виконання розрахункових та інших операцій за допомогою операційних правил, які є додатковим механізмом, органічно вбудованим у САБ, та може використовувати програмно-технічні засоби, що забезпечують обмін внутрішньобанківськими повідомленнями між ним та його філіями без виходу в СЕП. Структура і зміст внутрішньо банківських повідомлень визначаються банком.

Модель 8. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків філіям.

Банк має ККР у ТУ, а філії не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях.

Характерним для моделі 8 є те, що банк має бути учасником СТП. Ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій у СМТР банк установлює засобами СТП протягом банківського дня та отримує від СМТР підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

Питання для самоперевірки:

1. У чому полягає суть підтримки ведення та поновлення довідника банків учасників СЕП НБУ?

2. Які Ви знаєте моделі обслуговування?

3. Охарактеризуйте кожну з моделей обслуговування.

 


Дата добавления: 2015-07-15; просмотров: 1116 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Практичне заняття 16,17 | Завдання 2. Вивчити порядок поповнення рахунку. | Малюнок 10 | Завдання 1 | Завдання 1. | Технiчнi засоби для створення iнформацiйних систем | Тема 12 |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Режим роботи ЕОМ| Тема 11

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.034 сек.)