Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Загальна психологічна характеристика судового процесу при розгляді кримінальних справ.

Читайте также:
  1. I.2. Характеристика основных элементов корпоративной культуры.
  2. А) общая характеристика
  3. А) Характеристика современной науки
  4. Адресное и ассоциативное ОЗУ: принцип работы и сравнительная характеристика.
  5. Акции, их характеристика
  6. Амплитудная характеристика
  7. Амплитудная характеристика пролетного усилительно клистрона

Покроковість є суттєвою особливістю психологічної структури судової діяльності. Судова діяльність розвивається у визначеній, чітко регламентованій процесуальним законом послідовності, яка створює певні етапи розвитку загальної судової діяльності. Це має забезпечити найбільш доцільні умови одержання та перевірки доказів, сприяти встановленню правди і здійснення правосуддя.

Наявність етапів, чіткий розподіл завдань і умов діяльності на кожному етапі - все це створює найбільш оптимальні психологічні передумови для правильного і повного здійснення правосуддя судом.

Кримінальний процес визначає такі етапи розвитку судової діяльності: передача справи суду, судовий розгляд, винесення вироку, виконання вироку тощо.

1. На етапі передачі справи суду вирішуються питання пізнання попереднього розслідування і планування власної діяльності.

2. Безпосереднє сприймання всіх джерел доказів і здійснення пізнання обставин справи здійснюється при проведенні судового слідства.

3. Заслуховування словесних повідомлень про результати пізнавальної діяльності, яка проведена учасниками судочинства (прокурором, адвокатом тощо),

4. Реалізація основної конструктивної діяльності (винесення вироку).

5. Здійснення дій, які пов’язані з прийнятим конструктивним рішенням (виконання вироку).

На кожній з цих стадій суд не тільки вирішує самостійні завдання; діяльність суду проходить в різних зовнішніх умовах, по-різному складаються психічні стосунки, по-різному здійснюються компоненти загальної психологічної структури судової діяльності.

Психологія розгляду кримінальної справи в суді досліджує закономірності, які пов'язані з психічною діяльністю всіх осіб, які беруть участь у розгляді справи, а також виховний вплив судового процесу та вироку на підсудного та інших осіб, роль громадської думки як фактору, що впливає на судовий процес. Судове слідство і винесення вироку за справою є логічно неминучою стадією, яка настає за подією злочину та попереднім слідством. Діяльність суду та учасників судового процесу - досить багатогранна.

Колегіальний та змагальний початок при здійсненні правосуддя відповідають закономірностям соціальної психології. Згідно з цими закономірностями вирішенню складних завдань, до яких відноситься більшість кримінальних справ, добре сприяє взаємодія при прийнятті рішення групою осіб. В сумісній діяльності пом’якшуються крайнощі показників психічних процесів всіх членів групи, підвищується ефективність мислення. Колективна оцінка доказів є максимально об’єктивною, зокрема в суді присяжних.

Досить рідко в судовій практиці виникають випадки незгоди в судовій колегії. Винесення вироку за одноголосною думкою складу суду можна розглядати як додаткову гарантію законності та обґрунтованості вироку, оскільки внутрішнє переконання всіх членів судової колегії співпадає, що і робить його безсумнівним. Слід враховувати те, що склад суду діє при такій внутрішній обстановці, яка може посилити дію конформізму. Ця обстановка характеризується тим, що суддя серед членів суддівської колегії знаходиться в особливому становищі. Він більше від усіх членів суду володіє інформацією, яка пов’язана з розглядом справи. Він є ніби лідером у групі осіб, які діють разом. В судовій колегії, крім того, існує нерівний соціальний статус осіб, що взаємодіють. Нерівність соціального, а не правового статусу проявляється у тому, що суддя виконує свою професійну діяльність, а решта членів суду є непрофесійними суддями.

Згідно закону головуючий суддя подає свій голос під час наради суддів останнім, цим ставиться мета обмежити можливість впливу думки судді на думку інших членів суду.

Для судді в його реконструктивній діяльності важливими є наступні моменти: попереднє вивчення та оцінка всіх обставин справи і кваліфікації; співставлення одержаної під час судового процесу інформації з матеріалами попереднього слідства, нормами закону; кінцевий синтез всієї інформації при винесенні вироку.

Зібрані слідством дані знову вивчаються, планується аналіз і синтез нових фактів, висуваються і розробляються можливі версії, інші моделі тієї ж події чи дій. Важливою при цьому є побудова версії про особистість підсудних, про їх участь в події, про причини їх поведінки, про умови діяння тощо. Стан готовності потребує найбільшої концентрації мислительних процесів суддів на всіх обставинах даної кримінальної справи.


Дата добавления: 2015-07-12; просмотров: 282 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Введение | Понятие «социальный институт» и их классификация | Признаки и функции социальных институтов | Государство и экономика, как социальные институты | Семья, образование и рилигия, как социальные институты | Библиографический список | Проблеми неповнолітніх в юридичній психології. | Підліток і злочин | Психологічні особливості допиту неповнолітніх | Предмет і завдання кримінально-виконавчої психології |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Психологічна структура судової діяльності| Формування переконання і винесення вироку судом.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)