Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Демократія і майбутнє політичних партій

Читайте также:
  1. Anpyrvi, і гимАднпин, ДЕМОКРАТІЯ
  2. ВИБОРИ, ГРОМАДЯНИН, ДЕМОКРАТІЯ
  3. ВИБОРИ, ГРОМАДЯНИН, ДЕМОКРАТІЯ
  4. ВИБОРИ, ГРОМАДЯНИН, ДЕМОКРАТІЯ
  5. ВИБОРИ, ГРОМАДЯНИН, ДЕМОКРАТІЯ
  6. ВИБОРИ, ГРОМАДЯНИН, ДЕМОКРАТІЯ
  7. Виконання українськими партіями своїх прямих політичних функцій

Труднощі та проблеми організаційного й політичного зростання партій в Україні припали на кризовий період у розвитку інституту політичних партій в країнах ліберальної демократії. До симптомів цієї кризи політологи зараховують зменшення членства в партіях, послаблення стабільності у партійній ідентифікації виборців, відрив політичних партій від традиційної соціальної бази, зниження довіри населення до партій і політиків тощо23. Крім того, частину функцій політичних партій перебирають на себе групи тиску, нові соціальні рухи, засоби масової інформації, насамперед телебачення.

Процеси трансформації відбуваються і в середовищі політичних партій. З кінця 1950-х pp. традиційні масові партії, які раніше мали чітко окреслену соціальну базу й ідеологічну орієнтацію, поступово перетворювались в організації, що прагнули привернути на свій бік якомога більшу кількість виборців із різних соціальних, етнічних, релігійних та інших груп — задля вирішення ключових питань поточного моменту. Такі політичні організації отримали назву «партії-хапай-усіх». Іноді їх називають «партії виборців», або універсальні партії.

Дедалі більш урізноманітнюються організаційні форми партій. Виникли «партії-рухи» (насамперед, «зелені»), які поєднують риси соціальних рухів і партійної організації. Для таких партій характерна відсутність жорсткого

22 Див.: Dalton R.J. Political Parties and Political Representation: Party Supporters and Party Elites
in Nine Nations // Comparative Political Studies. - 1985. - № 18. - P. 267-299.

23 Див.: Alemann von U. Die Partien in den Wechsel-Jehren? Zum Wandel des Deutschen
Parteiensystems // Aus Politik und Zeitgeschichte. - Bonn, 1996-2 Febr. - N 6. - S. 4-5; Dalton
R. J. Citizen Politics in Western Democracies: Public Opinion and Political Parties in the United
States, Great Britain, West Germany and France. - N.J., 1988; Wattenberg M.P. The Rise of
Candidate-Centered Politics: Presidential elections of the 1980s. -Cambridge, Mass., 1991; Meisel
J., Mendelsohn M. The Decline and Transformation of Party in Canada / In Hugh G.Thorburn,
ed. Political Parties in Canada. 7th ed. — Scarborough: Prentice-Hall Canada. — P. 178-196.


Частина третя. ГРОМАДЯНИН, СУСПІЛЬСТВОЙДЕМОКРАТІЯ"

контролю верхівки партії над її організаційною структурою, в них немає чіткої межі між партійними активістами і учасниками соціального руху. З'явились навіть «партії ЗМІ» («телевізійні партії»), які у своїй діяльності спираються на потужний вплив засобів масової інформації, передусім телебачення (найяскравіший приклад такої партії — «Вперед, Італіє!», що була створена телевізійним магнатом С. Берлусконі).

Кризові явища у розвитку політичних партій безпосередньо пов'язані з певною кризою інституту представницької демократії. Пошук «нової якості» демократії грунтується на критиці представницької демократії і політичних партій.

В українському суспільстві також досить поширені уявлення про те, що партії не є органічною і необхідною складовою частиною сучасних політичних систем. Багато хто сприймає політичні партії як суто декоративний елемент ліберальної демократії, або, навпаки, як інструмент політичного та ідеологічного контролю. Дуже часто нові українські партії порівнюють з класичними масовими партіями першої половини XX ст., не враховуючи сучасні трансформації інституту політичних партій. «Тінь КПРС» як привид ширяє над головами українських громадян і навіть окремих фахівців, впливаючи на їхні уявлення про те, якими мають бути політичні партії і як потрібно до них ставитись. Наслідком є або нігілістичне ставлення до будь-яких партій, або завищені вимоги та очікування, яких політичні партії не можуть задовольнити, навіть якщо вони стануть достатньо зрілими.

Слід прислухатись до думки відомого американського політолога Ф. Шміттера, за словами якого «у міцно вкорінених західних демократіях природа і роль партій зазнали останнім часом суттєвих змін, і було б анахронізмом думати, наче партіям нинішніх неодемократій доведеться повторити всі стадії розвитку своїх попередниць, виконуючи при цьому всі їхні функції»24.

Фактично, в рамках сучасної ліберальної демократії немає реальної альтернативи політичним партіям. Поки існують механізми представницької демократії, у тій чи іншій формі діятимуть і політичні партії. Але їх роль і функції змінюватимуться в залежності від форм і тенденцій розвитку сучасних демократій та політичних систем у цілому.


Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 34 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)