Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вплив теплоємності.

Читайте также:
  1. Аналіз впливу ТЕП на продуктивність АТЗ
  2. Вплив бактеріальної закваски на якість сичужних сирів
  3. Вплив на бур'яни
  4. Вплив розміру частинок пестицидів на ефективність роботи оприскувача
  5. Вплив сировини на якість сирів
  6. ВПЛИВ СПАРТИ

Збільшення теплоємності впливає аналогічно збільшенню

 

швидкості зварювання при постійній потужності, тобто ізотерми зменшують свою довжину та ширину.


 

 

0 X

 

 

7.4.6 Термічний цикл. Максимальні температури

По мірі руху джерела нагріву переміщуються і температурні поля усіх точок тіла. Зміна температури точки тіла у часі називається термічним циклом точки (див. рисунок 7.26).

Термічний цикл характеризується:

1 Швидкістю нагріву та швидкістю охолодження.

2 Величиною максимальної температури.

3 Тривалістю перебування tп даної точки вище заданої температури T3.

Чим вище різниця температур ∆ Т = Тmax – Тз і чим більше tп , тим гірше якість зварного шва і гірше умови його формування.

Термічні цикли точок (у стаціонарному стані), рівновіддалених від вісі шва однакові, але зміщені у часі. Термічні цикли точок, що знаходяться на різних відстаннях від вісі шва, будуть відрізнятися, а саме:

а) чим далі точка від вісі, тим менше швидкість нагріву;

б) чим далі точка, тим пізніше досягається Тmax і тим вона менш.

Характер зміни термічного циклу точки залежить від слідуючих факторів:

1) теплофізичних властивостей матеріалу, що зварюється;

2) способу та режиму зварювання;

3) наявності попереднього підігріву;

4) атмосферних умов;

5) форми та розмірів нагріваємого тіла.

Максимальну температуру циклу можна визначити експериментально шляхом закарбовування термопар у відповідних точках пластини, підключених до потенціометрів, а також аналітично.

 

7.5 Нагрів та розплавлення електрода

 

В загальному випадку розрізняють:

а) електрод скінченої довжини (РДЗ, газове зварювання з присадкою, ЕШЗ пластиною, тощо);

б) електрод нескінченої довжини (всі автоматичні і напівавтоматичні способи дугового зварювання, ЕШЗ дротом, тощо).

 

7.5.1 Нагрів електрода скінченої довжини

 

Нагрів електрода відбувається від трьох джерел нагріву:

1) дугою — основне джерело, забезпечує розплавлення електрода і основного металу;

2) струмом, що проходить крізь електрод — джоулевим теплом, здатне значно вплинути на процес розплавлення;

3) за рахунок контактного опору між електродом та електрододержаком — має другорядне значення, в розрахунках не обчислюється.

Нагрів електрода струмом. Температуру в заданій точці електрода в заданий час можна визначити експериментальним і розрахунковим шляхом.

При експериментальному визначенні температури електрода в заданій точці електрода закарбовують термопари і по мірі розплавлення електрода через рівні проміжки часу по потенціометрам фіксують зміну температур.

Існує багато методів розрахунку, але найчастіше використовують два нижче приведені.

У обох методах визначається гранична температура

 

, (7.51)

 

де T 0— початкова температура.

 

Визначається коефіцієнт n

 

, (7.52)

 

де d — діаметр електрода;

j — густина струму;

m, A, D 1 — коефіцієнти, що визначаються по таблицям в

залежності від хімічного складу матеріалу

основи і покриття електрода та роду струму.

 

, (7.53)

 

де І — величина струму.

 

Розрахунок за першим методом складається з етапів:

1. По таблицям визначають m, A, D 1.

2. Розраховують густину струму.

3. Розраховують граничну температуру — це температура, яка досягається в електроді від струму при нескінчено тривалому його протіканні.

4. Визначають n.

5. Визначають температуру електрода від протікання струму

 

 

, (7.54)

 

де t — час протікання струму;

ТТ — температура в електродному матеріалі від струму, що

проходить.

 

В основі другого методу полягає номограма (рисунок 7.20).

 

 

 


Розрахунок за другим методом складається з наступних етапів:

1) по таблицям визначають m, A, D 1;

2) розраховують густину струму;

3) розраховують граничну температуру;

4) розраховують n;

5) розраховують ntі (точки k2і), де — інтервали часу, для яких визначається температура;

6) визначається точка k 1

 

; (7.55)

 

7) відшукується точка S та знаходяться точки k 3 і. Лінії Sk 3 і повинні проходити з витримкою пропорції відрізків;

8) розрахункова температура

 

 

. (7.56)

 

Нагрів електрода скінченої довжини дугою. Дуга розглядається як рухоме плоске джерело теплоти, що рухається зі швидкістю .

На рисунку 7.21 зображена схема розподілу температури по довжині електрода. На рисунках 7.21, а та 7.21, б - РДЗ (у випадку б) електрод має меншу довжину). На рисунках 7.21, в - ЕШЗ пластинами.

 

 


Розподіл температури по довжині електроду від нагріву дугою (дуга має вплив на відстані до 10 мм від т. О, а шлакова ванна – 1\3L, де L – довжина пластини)

, (7.57)

де Тк — температура розплавлених капель у т. О;

ТТ — температура в електродному матеріалі від струму, що

проходить;

а — коефіцієнт температуропровідності, см2×c–1;

—швидкість зварювання, см×c–1.

 

7.5.2 Розплавлення електрода скінченої довжини

 

Нагрів електрода дугою відбувається від температури ТТ до Тк. При цьому ентропія електродного матеріалу збільшується від до . В основі розрахунків по розплавленню електрода скінченої довжини полягає рівняння процесу розплавлення електрода, яке має вигляд

 

, (7.58)

 

де — коефіцієнт корисної дії розплавлення електродного

матеріалу дугою;

— густина металу електрода, г×см–2;

F — площина перерізу електрода, см–2;

— ентропія розплавлених капель, кал×г-1;

— ентропія електрода від нагріву струмом, кал×г–1.

, (7.59)

 

де qe — ефективна теплова потужність — кількість теплоти,

що вводиться дугою в метал в одиницю часу, кал×с–1;

q — повна теплова потужність дуги — кількість теплоти,

що виділяється дугою в одиницю часу, кал×с–1.

 

Швидкість розплавлення електроду

 

, (7.60)

 

де l — довжина електроду;

t — час розплавлення електроду.

 

Вага розплавленого металу за одну секунду gp (г×с–1) — продуктивність розплавлення

 

(7.61)

 

або

. (7.62)

 

Чим більше , тим більш gp.

Коефіцієнт розплавлення електродного матеріалу (г×А–1×с–1; г×А–1×год–1)

 

, г ×А-1×с-1, (7.63)

 

. г ×А-1×год-1. (7.64)

 

Коефіцієнт нерівномірності розплавлення електрода ( ≤1.3)

 

, (7.65)

де та - максимальна та мінімальна швидкості розплавлення електроду.

 

7.6 Електрод нескінченої довжини

 

7.6.1 Нагрів електрода нескінченої довжини

 

Нагрів електрода здійснюється двома джерелами тепла (рисунок 7.22): прохідним струмом (розподіленим) і дугою (зосередженим).

 

 

 


 

 

У зв’язку з великою швидкістю подачі електродного дроту температура від впливу струму не встигає розповсюджуватися вище крапки А. Температура від нагріву струмом визначається за формулою (7.66)

, (7.66)

де l — довжина вильоту;

x — координата по довжині електрода, де визначається ТТ.


 

 


 

 

Температура нагріва електроду дугою визначаеться як

 

. (7.67)

 

Для ЕШЗ дротом на ділянці l ш температура електрода визначається як

 

, (7.68)

 

де Тш — температура шлаку;

l ш — довжина електрода, що занурений у шлак (дорівнює 1/3 від ( + ).

 

На ділянці сухого вильоту l с температура визначається як

 

. (7.69)

 

7.6.2 Розплавлення електрода нескінченої довжини

 

Для оцінювання процесу розплавлення електрода нескінченої довжини використовуються ті параметри, що й для електрода скінченої довжини.

Керують процесом розплавлення двома параметрами: величиною струму і довжиною вильоту.

При зростанні струму та довжині вильоту на початковому етапі зварювання зростає ентропія та зростає продуктивність розплавлення.


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 275 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Приклади інших способів зварювання. | Перший закон термодинаміки | Термодинамічні процеси | Обчислення теплового ефекту | Обчислення теплоємності | Хімічні потенціали | Хімічна спорідненість | Рівноваги | Елементи електрохімії | Основи теорії теплопровідності |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Розрахунок нагріву метала дугою| Нагрів та розплавлення основного метала

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.018 сек.)