Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Нові упаковки для лікарських засобів, що знаходяться під тиском

Читайте также:
  1. ВИДИ СПОЖИВЧОЇ ТАРИ ДЛЯ РІЗНИХ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ
  2. Визуальная проверка упаковки деталей защитной плёнкой.
  3. ВЛАСТИВОСТІ ПОРОШКОПОДІБНИХ ЛІКАРСЬКИХ СУБСТАНЦІЙ
  4. ВПЛИВ ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН I ВИДУ ГРАНУЛЯЦІЇ НА БІОДОСТУПНІСТЬ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН 13 ТАБЛЕТОК
  5. Встановлення друкуючих засобів, за допомогою яких виготовлені відбитки
  6. Експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів
  7. Загальна характеристика технічних засобів, методів, прийомів та видів криміналістичної фотографії.

У зв'язку з продовженням дискусії про шкідливий вплив фторовуглеводневих пропелентів на довкілля і можливу їх заборону ведуться інтенсивні розробки альтернативних контейне­рів. Ці роботи спрямовані на створення нешкідливих агентів-ви-тиснювачів (пропелентів), розробку нових методів розпилення, удосконалення існуючих конструкцій контейнерів та ін.


 




Зараз визначилося такі ч о т и p и н а п p я м и:

— звичайні упаковки з пропелентами, що не містять фтору: насичені парафінові вуглеводні метанового ряду (пропан, бутан, ізобутан) і стиснуті гази (азот, нітрогену (I) оксид, карбону діок-сид та ін.);

— двокамерні балони, в яких пропелент відокремлений від продукту і не надходить у навколишнє середовище;

— контейнер з механічним розпилювачем насосного типу;

— стискні полімерні та інші балони.

Насичені парафінові вуглеводні порівняно з хладонами ста­більні у водних середовищах і легші від води, тому їх вигідно застосовувати для розпилення препаратів на водній основі. Завдя­ки невеликій густині пропану і бутану для заповнення контейне­ра потрібно значно менше, ніж хладону. Однак горючість цих зрі­джених газів не дозволяє їм конкурувати з препаратами на основі органічних розчинників.

Стиснуті гази відрізняються від зріджених не тільки агрегат­ним станом, але й властивостями. Тиск стиснутих газів значно менше залежить від температури. Однак тиск у контейнері в міру витрачання продуктів зменшується, що може призвести до непов­ного використання вмісту. Стиснуті гази практично нерозчинні або відрізняються дуже обмеженою розчинністю. Тому останніми роками проводяться дослідницькі роботи в сфері підвищення роз­чинності стиснутих газів.

Кількість стиснутого газу, необхідного для видавлювання вмі­сту упаковки, незначна. Тому такі упаковки дуже чутливі до ви­току газу, викликаного або недостатньою герметичністю, або не­обережним поводженням. Для усунення цієї вади розроблені контейнери з розгалуженими або перекидними сифонними труб­ками, що запобігають видачі препарату в перевернутому поло­женні.

Пропеленти цієї групи не горючі, дешеві, не чинять агресив­ної дії на металеві й полімерні матеріали.

У галузі створення різних контейнерів більше поширення на­була нова упаковка, що одержала назву «бар'єрна». Суть її поля­гає в тому, що продукт відокремлений від пропеленту бар'єром (рухомою перегородкою), який запобігає контакту між ними. При цьому різко розширюються можливості упаковки, тому що ви­ключається хімічна взаємодія між пропелентом і продуктом, а також надходження пропеленту в атмосферу.

Конструктивно двокамерні упаковки виконуються в різних варіантах: з поршнем, із вкладишем, із внутрішнім мішечком та ін.

Кількість пропеленту в таких контейнерах незначна. Тому стру­мінь, що видається з таких контейнерів, недостатньо дисперсний. Для підвищення дисперсності підбирають малов'язкі рецептури,


зменшують прохідні перерізи отворів і каналів клапанів або вво­дять дуже малу кількість пропеленту безпосередньо в препарат.

Можливою альтернативою контейнера під тиском є тара, осна­щена мікронасосом (механічним пульверизатором). Пульвериза­тор у вигляді мініатюрного поршневого насосу, що працює від натискання пальцем, наґвинчується на горловину балона (найча­стіше скляного). Тонкодисперсний струмінь у таких випадках одержують при сполученні високого гідравлічного тиску, що роз­вивається насосом, із малим прохідним перерізом клапанів (для цього застосовують лазерні технології).

Вартість таких контейнерів висока і їх застосування еконо­мічно ефективне не для всіх препаратів. Для розпилення суспен­зій із високим вмістом твердих речовин, плівкоутворювальних препаратів, пін та інших високов'язких систем подібні насоси не­придатні.

Стискні балони виготовляють з еластичних полімерів (поліо-лефінів, акрилонітрилу, поліестерів, поліуретанових та інших смол). Принцип їх роботи базується на дії мускульної сили стис­ку і видавлювання продукту через сопло з малим перерізом. Такі упаковки є найдешевшими, однак вони вимагають значних зу­силь для приведення їх у дію і видають грубодисперсні аерозолі.

Усім перерахованим контейнерам притаманна одна загальна вада — неможливість досягнення достатнього внутрішнього тис­ку, порівняного з тиском, створюваним звичайними контейнерми зі зрідженими пропелентами.



 


До лікарських форм для дітей (ЛФД) належать лі­карські засоби у відповідному віковому дозуванні, що мають ско-ригований смак, необхідну ефективність дії і зручну для застосу­вання упаковку.

Виробництво ЛФД у розвинених країнах світу здійснюється десятками фірм, а їхня номенклатура у фармацевтичній практиці окремих держав досягає майже сотні найменувань.

Чільне місце з виробництва ЛФД у світі займає Франція (55 фірм випускають 102 препарати), США, Англія, Німеччина. У Франції існує спеціальний відділ, що виробляє лікарські препа­рати для грудних дітей.

Проблема створення спеціальних ЛФД, висунута Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ), є актуальною і своєчас­ною, тому що особливості фізіологічних і біохімічних процесів організму дитини свідчать про те, що половинна доза ліків, при­значена дорослому, не може бути адекватною для дитини. Таким чином, неприпустимо рекомендувати прийом лікарських препа­ратів чайними ложками або 1/4 таблетки.

Людський зародок містить 94,5 % води, у дитини — 74,7 %, а в дорослої людини в середньому — 61,5 %. Немовля робить 40— 60 дихальних рухів за хвилину, дорослий — 15—18; пульс у не­мовляти — 140, у дорослого — 70—80; повний обіг крові в немов­ляти складає 12 c, а в дорослого — 22 c.

Відмінності в гідратації тканин, частоті дихання, серцебитті тощо дають підстави припустити і про неоднакове розподілення в організмі дорослої людини та дитини лікарських речовин, особ­ливо водорозчинних.

Організм дитини, крім цього, характеризується неповним роз­витком і навіть відсутністю ряду ферментних систем, що відігра­ють важливу роль у біотрансформації лікарських речовин, іншим рівнем їхньої адсорбції, метаболізму й виведення.


Діти дуже чутливі до сульфаніламідів, схильні до алергійних реакцій, судомним станам, погано переносять біль, яскраве світ­ло, гірке. Біль для дитини — важка нервово-психічна травма, що зводить до мінімуму фармакотерапевтичний ефект ліків.

До дитячих лікарських засобів, склад і технологія яких роз­робляються сьогодні, повинні висуватися такі вимоги:

— лікарська форма для дітей повинна підбиратися з ураху­ванням віку дитини; більшість ліків має бути для приймання все­редину;

— для дітей дошкільного віку повинні розроблятися переваж­но рідкі форми (сиропи, розчини, суспензії, еліксири, полоскан­ня, емульсії, розчинні таблетки, гранули для подальшого розчи­нення, краплі);

— для дітей шкільного віку, крім зазначених лікарських форм, мають розроблятися також таблетки, драже, капсули, гранули, ректальні лікарські форми у відповідних вікових дозуваннях;

— для дітей до трьох років не слід випускати ліки у вигляді таблеток чи драже, особливо смачних і яскраво забарвлених, що мають кондитерський вигляд.

Усі лікарські форми для немовлят і дітей першого року життя мають випускатися стерильними. Вони повинні мати свої особли­вості й спеціальні позначки, що відрізняють їх від аналогічних форм для дорослих за кількістю, формою випуску, забарвленням, упаковкою та іншими параметрами.

При створенні ЛФД мають використовуватися лише нешкід­ливі допоміжні речовини, переважно натуральні продукти. їх кіль­кість повинна забезпечувати необхідний терапевтичний ефект і стабільність ліків. Для забарвлення лікарських форм слід засто­совувати нешкідливі барвники, дозволені для медичної практи­ки. Коригувальні речовини мають надавати лікам приємний см#ак і запах і не знижувати їх активності і стабільності. В одній лікар­ській формі повинна знаходитися як можна менша кількість різ­них хімічних речовин.

Об'єм рідини, яка містить ліки, в упаковці не повинен бути занадто великим — досить 2,5—10 мл, тобто кількість препарату, необхідна для мінімального курсу лікування. Особливу увагу не­обхідно приділяти створенню ЛФД пролонгованої дії.

Якщо сумісність інґредієнтів незадовільна, створюють так звані упаковки «змішування», в яких лікарські речовини зберігаються окремо від розчину коригенту і їх змішують безпосередньо перед уживанням. Крім цього, існують концентрати порошків і гранул, до яких перед застосуванням додається вода.

Для дозування лікарських препаратів необхідно використову­вати спеціальні дозувальні пристрої (ложки-дозатори, мензурки, крапельниці, піпетки тощо). Упаковка ліків має бути із захисним пристроєм, що дозволяє відкривати її тільки дорослим.


 




Для розчинів сильнодіючих речовин рекомендують краплі в упаковці зі спеціальним дозувальним пристроєм.

При розробці таблеток і драже для дітей слід прагнути до їх найменшого розміру (від 3—4 мм у діаметрі і нижче); таблетки повинні бути двоопуклої форми.

Необхідно ширше розробляти ректальні лікарські форми для дітей — супозиторії, мікроклізми, лікарські форми, що знахо­дяться під тиском, ректіоли, капсули, мазі та ін.


Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 157 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИГОТОВЛЕННЯ ОЧНИХ ЛІКІВ | ВИЗНАЧЕННЯ. ЗАГАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ | ТЕХНОЛОГІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ ВИРОБНИЦТВА | Виробництво ректальних мазей, капсул, аерозолів, тампонів | ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА I КЛАСИФІКАЦІЯ ПЛАСТИРІВ | ГІРЧИЧНИКИ | ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ. ПЕРЕВАГИ I ВАДИ | КОНТЕЙНЕРИ I КЛАПАННО- РОЗПИЛЮВАЛЬНІ ПРИСТРОЇ | ПРОПЕЛЕНТИ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ ПІД ТИСКОМ | ВИГОТОВЛЕННЯ КОНТЕЙНЕРІВ. СПОСОБИ НАПОВНЕННЯ ЇХ ПРОПЕЛЕНТОМ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ ПІД ТИСКОМ| ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ ДЛЯ ДІТЕЙ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)