Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Р. Мертон про соціальну структуру суспільства і аномію, її різновиди

Читайте также:
  1. Аналогія й різновиди
  2. Борьба за оптимальную структуру правительства в рамках административной реформы
  3. Будут брать змей, и если что смертоносное выпьют, не повредит им, возложат руки на больных, и они будут здоровы.
  4. В структуру социальной роли личности НЕ входит
  5. Влияние массовой доли углерода на структуру и механические свойства стали.
  6. Влияние углерода и примесей на структуру и свойства стали
  7. ВОПРОС 19. Сутність і структура економічних потреб суспільства

 

ТЕОРІЯ соціальної аномії Р. Мертона. Класичним прикладом соціологічного аналізу Р. Мертона, побудованого на основі «Теорії середнього радіусу дії», є розгляд ним поведінки, що відхиляється та аномії. Теорія соціальної аномії - соціологічна теорія причин злочинності в сучасному суспільстві, запропонована Р. Мертон. Ця теорія протиставляє такі явища, які приписують незадовільне функціонування соціальної структури перш за все
наказовим. Біологічні потяги людини, які недостатньо стримуються соціальним контролем, тобто фрейдистським і неофрейдістскім концепціям в кримінології. Мертон використовує два поняття: «аномія» і «соціальна структура» суспільства: при цьому перше явище (аномія) виступає як наслідок процесів, що відбуваються в рамках другого явища (соціальна структура). Термін «аномія» був висунутий французьким соціологом Е. Дюркгеймом і означає відсутність норм у поведінці, їх недостатність. Аномія мислима у двох вимірах.

По-перше, стан аномії може характеризувати суспільство, в якому нормативні стандарти поведінки, а також існуючі в ньому переконання будуть серйозно ослаблені, або відсутні.

По-друге, стан аномії може характеризувати і окрема особу, якщо вона соціально дезорієнтована, знаходиться в стані тривоги і переживає почуття ізольованості від суспільства. Поняття соціальної структури, за Мертоном, не має нічого спільного з класовою структурою суспільства (Хоча Мертон в ряді випадків говорить про класову структуру сучасного американського суспільства). Для Мертона соціальна структура це не соціальна, а соціально-психологічна, а то й чисто психологічна категорія. Створюється соціальна структура з двох фаз. Перша складається з тих істотних цілей, які ставлять перед собою соціальні групи суспільства (або які ставляться
перед ними життям), - т.з. життєві устремління групи. Друга - це ті
засоби, які вживаються в ході досягнення зазначених цілей для
задоволення життєвих прагнень соціальних груп суспільства. Самі ці
засоби, у свою чергу, двоякі: їх можна підрозділити на приписувані
(законні) засоби і найбільш ефективні, найбільш успішні, що ведуть до
результату найкоротшим шляхом. Для концепції Мертона надзвичайно важливо вказівку на те, що законність і ефективність зовсім не обов'язково збігаються стосовно вмраних засобів.

Наступним вихідним положенням є вказівка на ту обставину, що в
принципі є пануючою в даному суспільстві відношення до цілей, які стоять перед його членами, і до засобів, що обирається для їх досягнення, може бути
неодінаковою. Так, вся увага може бути перенесена на цілі, а до характеру
засобів може допускатися повна зневага, і навпаки. Мертон висуває
тут свою центральну тезу про те, що порушення рівноваги між цілями і
засобами як фазами соціальної структури служить підставою для
виникнення стану аномії. Всі види соціальної поведінки, в тому числі і
ті що відхиляються, в залежності від того, чи приймає людина чи ні культурні
норми, Р. Мертон ділить на п'ять типів індивідуальної адаптації:
- Конформізм, коли соціальні цілі суспільства і способи їх
досягнення приймаються повністю (лояльні, спокійні й законослухняні
громадяни);
- Інноваційність, коли приймаються соціальні цілі, але не
способи їх досягнення (рекет, злодійство, підробка грошей, зловживання,
обман);
- Ритуалізм - соціальні цілі не осмислюються, але способи їх
досягнення сміливі і священні (здирництво, махінації, підробки та ін);
- Ретрітізм - заперечення і цілей, і будь-яких засобів (анархізм,
наркоманія, бродяжництво);

- Заколот, бунт - відмову і від цілей, і від засобів з одночасною
заміною їх новими цілями і новими засобами (політичний тероризм, боротьба за свободу, революційність, радикалізм).

Поведінка другого типу, коли вся увага приділяється досягненню мети, а до характеру вибору ззасобів проявляється повна зневага, є
центральним об'єктом аналізу.

Відповідно до теорії соціальної аномії асоціальна поведінка відчутно зростає в випадку, коли в суспільстві понад усе звеличуються певні символи
успіху, нібито загальні для населення в цілому, в той час як соціальна
структура цього суспільства обмежує або повністю усуває доступ до
законних засобів заволодіння цими символами для значної частини цього ж самого населення.

 


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 575 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Наукова діяльність| Концепція соц обміну Дж. Хоманса

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)